Світова торгівля як одна з форм міжнародних економічних зв’язків - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни "" на тему: "СВІТОВА ТОРГІВЛЯ ЯК ОДНА З ФОРМ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВЯЗКІВ"Функціональною сферою світової економіки, в якій віддзеркалюється рух різноманітних ресурсів, що переміщуються між країнами, регіонами, фірмами, та юридичними особами, є міжнародний обіг, світова торгівля. Найважливіші тенденції в розвитку світової торгівлі спричинені вирішальним впливом на її динаміку й структуру сучасної науково - технологічної революції, радикальних змін, що відбуваються в системі "наука - техніка - виробництво". Різко загострюється конкуренція на світових ринках товарів і послуг, посилюються регіоналізація міжнародної торгівлі та відповідна сегментація єдиного світового ринку; зростає інтерналізація торгівлі, тобто відносно відокремлюється між фірмовий товарообмін з метою економії на ринкових трансакціях; дедалі виразніше проявляються процеси натуралізації товарообміну (бартер) особливо між державами колишнього СРСР, що загрожує відкинути ці відносини на рівень простої форми обміну. Для реалізації поставленої мети було сформульовано наступні завдання: 1) розкрити сутність поняття "світова торгівля"; 2) охарактеризувати світова організацію торгівлі як регулятор світової торгівлі;Упродовж повоєнного періоду вартісні обсяги світової торгівлі швидко збільшувалися, а їх середньорічні темпи зростання приблизно в 1,5 рази перевищували темпи росту світового виробництва.Внаслідок цього, з одного боку, зовнішня торгівля стала нині потужним фактором економічного зростання, а з іншого боку, відбулося помітне підвищення залежності країн від міжнародного товарообміну.Сам термін "зовнішня торгівля" має на увазі обмін тієї чи іншої країни з іншими країнами, яка включає оплачувані експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів і послуг.Відповідно до сучасної класифікації, підрозділ зовнішньоторговельної діяльності за принципом потоварной спеціалізації здійснюється наступним чином: обмін готовою продукцією, машинами і устаткуванням, сировиною, послугами.При цьому "міжнародна торгівля" являє собою сукупний товарообіг між усіма її учасниками. Статистичні видання ООН публікують дані по динаміці обсягу міжнародної торгівлі як сукупної вартості експорту всіх країн світу.Цілком природно, що розвиток світової торгівлі спирається на користь, яка приноситься країнам-учасникам. Міжнародна торгівля служить інструментом, за допомогою якого країни, розвиваючи свою спеціалізацію, можуть підвищувати продуктивність наявних ресурсів і таким чином збільшувати обсяг вироблених ними товарів і послуг, підвищувати рівень добробуту населення. Іншими словами, це торгівля, що передбачає переміщення товарів та послуг через кордони і відбиває відносини країн щодо експорту-імпорту цієї продукції. Практикою доведено, що нині найінтенсивніше розвивається такий сектор світової торгівлі, як торгівля факторами виробництва (капіталом, робочою силою, технологіями), продукцією обробної промисловості, особливо наукомісткими товарами.В структурі міжрегіонального експорту країни Азиатсько-Тихоокеанського Регіону та країни Європи займають перше місце їх частка складає 27%, частка країн Північної Америки складає 22%, далі йдуть Ближній Схід 7%, Латинська Америка 7%, Африка 5%, СНД 5 %. В структурі міжрегіонального імпорту країни Азиатсько-Тихоокеанського Регіону займають 31%, на другому місці країни Європи 23%, Північна Америка 14%, Ближній Схід 12%, на відміну від структури експорту країни СНД посідають не останнє місце, а пяте, їх частка складає 7%, далі йдуть Латинська Америка 7%, Африка 5%. В експортній структурі товарів перші місця займають такі країни як КНР, США та Німеччина, четверте місце займає Японія частка якої складає 823 млрд. дол. Традиційно обєкти міжнародної торгівлі розподіляються на товар - продукт (паливно - сировинні, сільськогосподарські, промислові товари) та товар - послугу, котрий на відміну від товару - продукту не набуває уречевленої форми, а виготовляється і споживається в основному одномоментно і не підлягає зберіганню. В розвитку світового товарного обігу чітко простежується тенденція до зниження традиційних одиничних товарів і поява нових товарних форм: товар - група, товар - обєкт, товар - програма.Необхідність такої роботи обумовлена як обєктивними чинниками, такими як глобалізація світової економіки, поява нових виробництв та сфер діяльності, посилення нерівномірності економічного розвитку країн тощо, так і чинниками переважно субєктивного характеру, повязаними з експортного поведінкою країн, їх спробою порушити принципи недискримінаційності або прозорості в торгівлі, а також звичайного недосконалістю або недоопрацьованістю певних положень, норм та правил.