Світова продовольча проблема - Реферат

Глобалізація господарської діяльності призвела до того, що на механізм світового господарства усе більш помітний вплив стали робити проблеми, про які світове співтовариство вперше заговорило наприкінці 60-х - початку 70-х рр. Ці проблеми одержали назву глобальних, а в науковому побуті був введений термін «глобалістика» як специфічний напрямок міжнародних економічних досліджень. Така специфіка глобальних проблем полягає в тому, що вони мають ряд загальних ознак: · Носять загальносвітовий характер, тобто торкаються інтересів і доль усього (чи, принаймні, більшості) людства; · Загрожують людству серйозним регресом в умовах життя і подальшому розвитку продуктивних сил (чи навіть загибеллю людської цивілізації як такої); Виходячи з цих ознак, до глобальних стали відносити наступні проблеми світового господарства: подолання бідності і відсталості; миру, роззброювання, запобігання світової ядерної війни (проблеми миру і демілітаризації); продовольчу; екологічну; демографічну.За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуть істотний прогрес - чисельність що недоїдають і голодують скоротилася майже вдвічі. У той же час чимала частина населення планети дотепер відчуває дефіцит продуктів харчування. Найбільше гостро проблема дефіциту продуктів харчування коштує в багатьох країнах, що розвиваються, (до них по статистиці ООН відноситься і ряд постсоціалістичних держав). Зокрема, до числа найбільш нужденних країн, де середньо душове споживання продовольства по енергетичній цінності складає менш 2000 ккал у день і продовжує знижуватися, Того і Монголія. продовольчий проблема світовий торгівля У той же час у ряді країн, що розвиваються, рівень споживання на душу населення в даний час перевищує 3000ккал у день, тобто знаходиться на цілком прийнятному рівні.Незважаючи на те, що основна частина продовольства споживається там, де воно зроблено, міжнародна торгівля продуктами харчування ведеться дуже інтенсивно. Обсяг світового експорту продовольства складає більш 300 млрд. дол. у рік. На частку цієї групи країн приходиться порядку 60% світового експорту й імпорту. Приблизно третина закупівель і продажів продовольства приходиться на країни Азії, Африки, і Латинської Америки. Росія є великим нетто-імпортером продовольства і сировини для його виробництва, щорічно закуповуючи цих товарів на суму більш 10 млрд. дол.Система міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією, у тому числі і продовольством, у даний час перетерплює корінні зміни. Необхідність здійснення реформ у зазначеній сфері була викликана ростом державної підтримки і протекціонізму в багатьох країнах, особливо розвитих. Проведена політика підтримки високих внутрішніх цін привела до надвиробництва ряду сільськогосподарських товарів і широкому поширенню експортних субсидій і обмежень на імпорт, що у свою чергу ускладнило міждержавні відносини в зовнішньоекономічній сфері. Відсутність погоджених на міжнародному рівні правил і процедур неодноразово було приводом для виникнення протиріч, чреватих поривом стабільності міжнародної торгівлі і виникненням торгових воєн. Важливе місце в основних документах займає угода по сільському господарству, що припускає переклад усіх нетарифних барєрів у тарифні еквіваленти і поступове зниження тарифів (за шістьох років, починаючи з 2009 р., - у середньому на 36% у порівнянні з 2001-2003 р.), зниження експортних субсидій (бюджетних асигнувань на субсидування експорту - на 36% за шістьох років і його обсягу - на 21% у порівнянні з періодом 2005-2010 р.), скорочення рівня державної підтримки сільськогосподарського виробництва (агрегированний показник передбачається знизити на 20% у порівнянні з 2005-2010р.).Багато міжнародних експертів сходяться в тім, що виробництво продовольства у світі в найближчі 20 років буде здатно в цілому задовольнити попит населення на продукти харчування, навіть якщо населення планети буде щорічно зростати на 80 млн. чоловік.В останній третині ХХ в. людство усвідомило, що на світовий господарський розвиток усе більший вплив стали робити специфічні проблеми, що одержали назву глобальних, а в науковий побут був уведений термін «глобалистика» як специфічний напрямок міжнародних економічних досліджень. Особливий набір таких специфічних ознак, як загальносвітовий характер, що загрожує розвитку людства, терміновість і невідкладність рішення, взаємозвязок і необхідність уживання заходів з боку усього світового співтовариства, дозволили виділити в категорію глобальних наступні проблеми: подолання бідності і відсталості, світу і демілітаризації, продовольчу, екологічну, демографічну. В даний час визнається, що крім чисто економічного, глобальні проблеми роблять колосальний політичний вплив на життя сучасної цивілізації і, будучи тісно переплетеними, у своєму рішенні вимагають зімкнення зусиль усього людства. Розвиток сучасної світової економіки, перехід до постіндустріальної стадії розвитку вносить корективи в пріоритетність глобальних проблем.

План

Вступ

1. Масштаби продовольчої проблеми

2. Світова торгівля продовольством

3. Протекціонізм у світовій торгівлі продовольством

4. СТО і світова торгівля продовольством

5. Перспективи рішення продовольчої проблеми

Висновок

Список використаної літератури