Світова організація торгівлі: цілі та функції - Реферат

Перший серйозний крок на шляху прийняття нових правил регулювання міжнародних торгівельних відносин був зроблений одразу ж по закінченні Другої світової війни. Це призвело до прийняття в 1948 році Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (або ГАТТ, як вона широко відома). Її правила стосуються міжнародної торгівлі товарами. На Уругвайському раунді торгівельних переговорів, який відбувся з 1986 по 1994 роки, правила ГАТТ і додаткових угод були переглянуті і пристосовані до умов світової торгівлі, що змінилися. В результаті Уругвайського раунду також були прийняті нові правила щодо торгівлі послугами та торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності.Система угод СОТ, яка сформувалась після Уругвайського раунду, зараз складається з: - багатосторонніх угод з торгівлі товарами, до яких відноситься Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994) та повязані з нею угоди; COT є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та повязаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на основі правил, закладених у її правових нормах. Слід також наголосити, що організація відповідає за впровадження як усіх багатосторонніх угод, так і угод з обмеженою кількістю учасників, а також тих, які розроблятимуться в рамках організації в майбутньому. СОТ сприяє реалізації, застосуванню, функціонуванню та досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує основу для реалізації, застосування та функціонування багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників; COT є форумом для переговорів між її Членами щодо їх багатосторонніх торговельних відносин із питань, які регулюються угодами, включеними в Додатки до цієї Угоди.На час завершення Раунду і трансформації ГАТТ у Світову організацію торгівлі, значно більша кількість таких країн брала участь у переговорах і дискусіях [2, с. Ключові правила торгівлі товарами були вперше сформульовані в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі 1947 року. У результаті цього, а також завдяки багатостороннім переговорам Уругвайського раунду (1986-1994 pp.) основні правила торгівлі товарами були розширені, а ГАТТ була доповнена новими угодами. Так, були створені нові правила торгівлі послугами, укладена угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, досягнута домовленість про правила та процедури врегулювання суперечок, розроблений і узгоджений механізм з огляду торговельної політики. Принципи більш вільного експорту та імпорту послуг, незалежно від типу їх поставки (чи то транскордонна торгівля, чи споживання послуг за кордоном, чи комерційна присутність, чи присутність фізичних осіб), були вперше документально закріплені в Генеральній угоді про торгівлю послугами (ГАТС).У Генеральній угоді з тарифів і торгівлі режиму найбільшого сприяння присвячена Стаття 1 - Загальний режим найбільшого сприяння «щодо мит і митних зборів будь-якого роду, накладених на імпорт чи експорт, або у звязку з ними, або накладених на міжнародні платежі за імпорт чи експорт, а також стосовно методу стягнення таких мит і зборів та всіх правил та формальностей у звязку з імпортом й експортом, будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються будь-якою стороною, що домовляється, відносно будь-якого товару, що походить з будь-якої іншої країни чи призначений для будь-якої іншої країни, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, що походить із території всіх інших сторін чи призначений для території всіх інших сторін» [6, с. У Генеральній угоді з торгівлі послугами режим найбільшого сприяння трактується ось яким чином (стаття II - Режим найбільшого сприяння): «щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожен член повинен надати негайно та безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого Члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких самих послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни». Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності трактує режим найбільшого сприяння в Статті 4 - Режим нації, яка користується найбільшими перевагами: «будь-яка перевага, сприяння, пільга чи імунітет, що надається Членом - підданим будь-якої іншої країни, повинні бути негайно та безумовно надані підданим всіх інших Членів». ГАТС, стаття XVII - Національний режим: «у секторах, які входять до національного Розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожен Член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого Члена щодо всіх заходів, які стосуються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким самим своїм послугам або постачальникам послуг». ТРІПС, Стаття 3 - Національний режим: «кожен Член повинен надати підданим інших Членів режим не менш сприятливий, аніж той,

Зміст

Вступ

1. Система СОТ і механізми її функціонування

2. СОТ і глобальна економіка

3. Принципи СОТ

Висновки

Список використаних джерел