Світова література другої половини ХХ століття - Практическая работа

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Кафедра сучасних європейських мов Індивідуальне завдання з зарубіжної літератури на тему: Світова література другої половини ХХ ст.Півсвіту лежало в руїнах, кількість людських жертв вимірялася мільйонами. Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму й радянського сталінізму. Війна розколола світ на два «полюси»: соціалістичний (СРСР) і капіталістичний (США) табори. В країнах соціалізму посилено насаджувався соціалістичний реалізм, а на Заході переважало розмаїття векторів культурно-літературного розвитку. Важливою подією 60-х років став вихід людини в космос, що змусило світ замислитися над долею цивілізації. З освоєнням зоряного простору людство почало повязувати нові проекти перетворення дійсності.Постмодернізм (фр. postmodernisme - після модернізму) - світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття 20 століття приходить на зміну модернізму. · Герой літератури постмодернізму - людина, що загубилась у повсякденному бутті, втратила звязок із Всесвітом, гостро переживає власну відчуженість і втрату духовних орієнтирів. Постмодернізм в образно-символічній формі відтворює загальній абсурд життя, розрив соціальних і духовних звязків у світі, падіння людства у безодню, де немає шансів на спасіння. Розуміння "тексту як світу" зумовлює численні ремінісценції, підкреслену цитатність, які, з одного боку, відтворюють дійсність у розбитих образах колишньої культури, а з іншого - нагадують про необхідність обєднати "розірвані шматки реальності" в цілісну картину, віднайти втрачений звязок між подіями, думками, почуттями. Постмодернізм відрізняється декількома базовими властивостями: 1) постійним «самооновлення», яке веде до наростання кількості модифікацій постмодернізму;Роздуми над тим, що таке людина і світ у ситуації, коли всі традиційні фундаментальні ідеали західної цивілізації (гуманізм, віра в людину («Вінець творіння - людина»), її розум, у науково-технічний і суспільний прогрес і т. д.) були якщо не зруйновані вщент, то поставлені під сумнів, виникає таке явище, як філософія екзистенціалізму. Екзистенціалізм (лат. existentiel - існування) - напрям у філософії і течія модернізму, в якій джерелом художнього твору є сам митець, що виражає життя особистості, створюючи художню дійсність, яка розкриває таємницю буття взагалі. Правда, яку несе твір, завжди субєктивна та індивідуальна, бо реальність піддається в художньому творі "запереченню", вона "переборюється", підтверджуючи активність свідомого й підсвідомого у митця · Екзистенціалізм у художніх творах відбиває настрої інтелігенції, розчарованої соціальними та етичними теоріями. · У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя.В другій половині ХХ століття у прозі, поезії, драмі посилюється тенденція до поглиблення інтелектуалізму. Інтелектуалізм (лат. intellectus - розум, пізнання, intellectualis-розумовий, розсудливий) - умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, роду, жанру, повязаних з відчутною перевагою інтелектуально-розмислових елементів образного мислення над емоційно-чуттєвими. література постмодернізм екзистенціалізм роман Інтелектуалізація літератури другої половини XX ст. виявляється в: § посиленні уваги до складних філософських проблем (людина і світ, природа і цивілізація, техніка і культура, прогрес і мораль тощо) Так, французький письменник-екзистенціаліст Альбер Камю у своєму відомому романі «Чума» начебто зобразив епідемію цієї страшної хвороби в місті Орані. Насправді, є десятки асоціацій («фашизм - коричнева чума»), натяків (чорний дим, немов дим крематоріїв концтаборів), пересторог (бацила чуми ніколи не зникає, як не зникає й небезпека повторення фашизму) свідчать про глибинний інакомовний пласт, підтекст цього літературного шедевру.З другої половини XX ст. у світовий культурний простір активно входить художня література Японії. Японія твердо стала на курс ліберально-демократичних реформ, які сприяли її стрімкому політичному, економічному та культурному відродженню й зростанню («японське диво»), що продовжуються й по сьогодні. Наприкінці 1950-х - у 1970-і роки в японській літературі зявляється велика кількість автобіографічних, побутових, детективних, історичних творів, а також творів, що характеризуються поглибленим вивченням психології людини (Ясунарі Кавабата, Юкіо Місіма). Художній арсенал письменників цього часу становлять в основному прийоми авангардистської літератури. Ще одним прикметним явищем літературного процесу другої половини XX ст. є активізація літератур країн «третього світу», зокрема вихід на авансцену світової літератури 1950-1960-х років роману й поезії Латинської Америки.У другій половині XX ст. розвивається "новий роман" ("антироман"), який, на думку Д.С.Наливайка, виникає як заперечення екзистенціалізму.

План

1. Умови формування світової літератури другої половини ХХ століття

2. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій

3. Екзистенціалізм

4. Інтелектуалізм

5. Альберт Камю (1913-1960)

6. Література Японії

7. Антироман як заперечення екзистенціалізму

8. Театр абсурду

9. Реалістична література

Висновок

Використані джерела

1. Умови формування світової літератури другої половини ХХ століття