Визначення соціально-економічних, суспільно-політичних та релігійних рис східних суспільств. Характеристика розвитку цивілізацій Сходу і Заходу на рубежі Нового часу. Дослідження причин та наслідків переходу світової гегемонії до країн Західної Європи.
До XVI століття навіть у найжорстокіших зіткненнях двох світів Захід залишався Заходом, а Схід - Сходом. "Чужими" вважали не тільки людей іншого роду або общини, але і людей іншої віри, мови, раси, нації, держави. На Сході верховним власником землі, майна і навіть життя своїх підданих був правитель держави. На відміну від людей Заходу люди, які живуть на Сході, не прагнули змінити порядок, який колись був встановлений богами і предками. Як би не відрізнялися між собою культури і цивілізації Сходу, тут положення людини у світі було зовсім іншим, ніж на Заході.На рубежі Нового часу Схід був найбагатшою і населеною частиною світу. У порівнянні із Заходом, Схід був краще забезпечений продовольством, особливо хлібом. Включно до середини XVII ст. у Заходу не було переваг в області військової справи, він як і раніше відставав від Сходу у сфері матеріального виробництва і рівня життя, тобто в співставлюваних і такі, які легко встановлюються областях людського співжиття. На початку XVI ст. найбільш населеною і багатою частиною світу були Китай і інші країни китайсько-конфуціанської цивілізації (Корея, Вєтнам). На протязі всього життя китаєць був у полоні ритуалів свого роду - науково обґрунтованих правил поведінки, тих знаменитих "китайських церемоній", які в сукупності складали досить жорстку систему повсякденного етикету, який звязував людину по руках і ногах.Можна сказати, що з цього часу армії Сходу були приречені на поразку, і Бонапарт мав усі підстави заявити, що якщо "два мамлюки безумовно переважали трьох французів;100 мамлюків були рівноцінні 100 французам; 300 французів зазвичай отримували верх над 300 мамлюками, то тисяча французів вже завжди розбивала 1500 мамлюків". Одночасно з цим на Заході стали забувати раніше існуючу уяву про забезпечене і спокійне життя на Сході, про його багатство, силу і велич. Перебування на Сході стало викликати у європейців ностальгічно загострені спогади про краще і багате життя на Заході. Відповідь на це, здавалося б, просте питання викликає значні труднощі ще і тому, що з позицій сьогоднішнього дня важко собі уявити, як це Захід до 1683 р. був більш бідним і слабким регіоном, що над ним постійно висіла загроза завоювання із Сходу. Все це було, і руйнування, яке відкидало назад цілі регіони, але це ніколи не було особливістю Сходу, у певні періоди так було і в Європі (Реформація, релігійні війни, Тридцятилітня війна 1618 - 1648 рр.). ще більш надуманою є теорія марксистських істориків про грабіж колоніальних і залежних країн розвинутими державами.
План
ПЛАН
Вступ
1. Основні риси східної цивілізації а) соціально-економічні риси східних суспільств б) суспільно-політичний розвиток, роль релігій
2. Цивілізації Сходу і Заходу на рубежі Нового часу
3. Занепад Сходу і перехід світової гегемонії до країн Західної Європи: причини і наслідки
Висновки
Список литературы
1. История Востока. - М., 2000. - т. 3
2. Васильев Л. С. История Востока. - М., 1994. - т. 1
3. Цивілізація: структура і динаміка /За ред. І. В. Бойченка, О. В. Романенко/ - К., 2003.
4. Зенин Д. Реабилитация чингисханового воинства. // Азия и Африка сегодня. - 1994. - №5.
5. Еремеев Д. Почему Восток отстал от Запада? // Азия и Африка сегодня. - 1989. - №7, 9, 11.
6. История начинается с Востока // Преподавание истории в школе. - 1998. - №2.
7. Патрушев А.И. Макс Вебер и проблемы истории Востока // Вестник Московского университета. - 1998. - №4.
8. Першиц А.И. Кочевники в мировой истории // Восток. - 1998. - №2.
9. Иванов Н.А. Упадок Востока и установление мировой гегемонии Западной Европы. // Восток. - 1994. - №4.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
