Філософсько-релігієзнавчий аналіз мови, переживань людини, її досвіду в структурі релігійної свідомості. Комунікативні процеси у динаміці вірувань, ставлення людини до Бога, Абсолюта у безпосередньому зв’язку із особливостями психічної діяльності людини.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Горбаченко Тетяна Григорівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник філософського факультету З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул.Володимирська, 58).Актуальність теми дослідження повязана із сучасним станом українського суспільства, у якому релігія, її цінності починають виступати орієнтирами в духовному житті людини. Розбудова громадянського суспільства в Україні залежить від утвердження духовних надбань усього людства, тому особливого значення набуває проблема формування свідомості людини, її психологічних установок, дослідження процесів особливостей формування релігійного переживання, релігійного досвіду та мови. Побудова філософсько-релігієзнавчої, психологічної, теологічної моделей взаємодії свідомості та мови особливо є актуальною для сучасної України, на теренах якої існує багато конфесій та новітніх нетрадиційних рухів і течій. У дисертації вперше здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз взаємовпливів свідомості та мови у релігії, що дало можливість реконструювати взаємодію мови і свідомості як конституюючих релігійних переживань, релігійного досвіду, а також прослідкувати їх динаміку й трансформацію - від міфологічної свідомості до свідомості релігійної. У дисертації сформульовано наступні теоретичні положення, що містять наукову новизну: - на основі текстологічного аналізу першоджерел: «людина є еманацією космосу», «людина - це Божественне творіння», «людина - це її «життєвий світ»», встановлено, що сама людина виступає узагальненням антропологічних ідей в історії, які можна реконструювати у взаємозвязку з іншими формами життєдіяльності людини: міфом, релігією, мистецтвом, правом тощо, оскільки, йдеться про мозаїчність форм діяльності людини й про багатомірність її феномену;Автор детально аналізує генезу людської свідомості від початків становлення людства первісної доби, спільних уявлень роду до вірувань, міфології, релігії. Проблеми міфології, міфологічної свідомості, повязаність міфологічної свідомості з релігійними віруваннями та уявленнями, з мовою, яка фундує певне світосприйняття, аналізувалися в працях таких відомих дослідників, як С.Аверінцев, М.Бахтін, В.Бібіхін, А.Боннар, О.Веселовський, Б.Л.Ворф, Ю.Габермас, Г.Гачєв, М.Ґайдеггер, В.Гумбольдт, Е.Гуссерль, Я.Голосовкер, К.Леві-Строс, О.Лосєв, Ю.Лотман, М.Мамардашвілі, Є.Мелетинський, С.Московічі, О.Потебня, Е.Сепір, В.Топоров, Є. Окрім того, згідно із традиційним поділом історії на добу античності (космоцентризм), Середньовіччя (теоцентризм), Нової та новітньої доби (антропоцентризм), можна поставити й інше питання - саме людина репрезентує себе у вищезазначених епохах та сьогодні й як це повязане з міфологічною свідомістю? У звязку з темою дисертаційного дослідження важливо було прослідкувати звязок свідомості людини з «позначенням» світу, створенням картини світу. Для християнства значення поняття «Логос» висвітлено початком Євангелія від Іоанна - «на початку був Логос, і Логос був у Бога, і Логос був Богом».
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
