Сутність та історія розвитку оподаткування доходів фізичних осіб - Курсовая работа

В розвитку форм і методів збирання податків можна виділити три великих етапи. На другому етапі (XVI ? початок XIX ст.ст.) в країні виникає мережа державних закладів, в тому числі фінансових, і держава бере частину функцій на себе: встановлює квоту обкладення, спостерігає за процесом збору податків, визначає цей процес більш чи менш широкими рамками. В мирний час грошових податків громадяни не сплачували, але у воєнний час громадяни Риму оподатковувались податками відповідно до своїх доходів. Римляни сплачували земельний податок, податок на нерухомість, живий інвентар (раби, велика рогата худоба), цінності, також єдину для всіх подушну подать, податок на спадок. Так були запроваджені гербовий збір, подушний збір з візників ? десята частина доходу від їх найму, податки на готельні двори, печі, плавні судна, кавуни, горіхи, продаж їжі, найм будівель та інші податки і збори.Залежно від характеру отримання доходу та категорії платників прибутковий податок може сплачуватися самостійно або утримуватися та перераховуватися до бюджету юридичними і фізичними особами-субєктами підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства, які нараховують та виплачують доходи.[6] Із доходу в розмірі від 5 неоподатковуваних мінімумів 1 гривня до 10 неоподатковуваних мінімумів Податок із доходу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів 15 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів Із доходу в розмірі від 10 неоподатковуваних мінімумів 1 гривня до 60 неоподатковуваних мінімумів Податок із доходу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів 20 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів Із доходу в розмірі від 60 неоподатковуваних мінімумів 1 гривня до 100 неоподатковуваних мінімумів Податок із доходу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів 30 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів Із доходу в розмірі понад 100 неоподатковуваних мінімумів Податок із доходу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів 40 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумівЗ 1 січня 2004 року в Україні діятиме новий Закон №889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі Закон №889-IV). Значну увагу в Законі буде приділено: визначенню загального оподатковуваного доходу як обєкту оподаткування, оподаткуванню окремих видів доходів та окремих видів операцій, порядку подання податкової декларації та відповідальності за порушення норм Закону. Згідно з положеннями Закону платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з України, так і іноземні доходи, та фізичні особи - нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України. Так, обєкт оподаткування резидента включає як доходи з джерелом їх надходження з України так і іноземні доходи, при цьому загальний річний оподатковуваний дохід зменшується на суму податкового кредиту, а обєкт оподаткування нерезидента включає лише доходи з джерелом їх надходження з України, податковий кредит до доходів нерезидента не застосовується. Платник податку має право включати до складу податкового кредиту такі витрати: частину суми процентів за іпотечним кредитом; сум коштів, сплачених платником податку на користь освітніх закладів; суми коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань; суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоровя; суми витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків та інше.В умовах трансформації економіки України важливим є вміле і обґрунтоване використання податків, які повинні сприяти економічному та соціальному розвитку держави. Податки - це обовязкові збори, які стягує держава з фізичних і юридичних осіб за ставками та в розмірах, встановлених чинним законодавством, для забезпечення виконання своїх функцій. Податки мають давню історію. В Україні еволюція механізму стягнення прибуткового податку з громадян характеризується декількома основними моментами: розширення практики оподаткування на основі декларування громадянами своїх доходів; В звязку з цим 22 травня 2003 року було прийнято Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV, яким встановлено новий порядок нарахування прибуткового податку з громадян.