Сутність та основні засади концепції української державності В’ячеслава Липинського - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукРобота виконана в Національному аграрному університеті. Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент Байрак Іван Романович, Національний аграрний університет, доцент кафедри історії України. Офіційні опоненти - доктор політичних наук, професор Картунов Олексій Васильович, Інститут економіки, управління та господарського права, м. кандидат історичних наук, доцент Обушний Микола Іванович, Київський університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри політології. Захист відбудеться “26 “квітня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 001.Щоб наблизитися до обєктивного розуміння політології Липинського, треба грунтовно проаналізувати основні ідеї наукового доробку вченого, докладно визначити поняття і зясувати, чи відповідають сформульовані ним ідеологічні засади вимогам часу і потребам нашої нації, для якої були призначені. В рамках проведеного дослідження обгрунтовано ряд положень, які відзначаються елементами науково-теоретичної новизни і виносяться на захист: зясовано, що вихідним пунктом політичної теорії В.Липинського слід вважати його активне прагнення виявити причини занепаду української державності за часів Хмельниччини і доби Центральної Ради з метою її успішного відновлення в майбутньому, що стимулювало розробку вченим альтернативної тодішній соціалістичній ідеології консервативно-монархічної концепції; характерно, що ідея державної незалежності - це універсальний критерій, з допомогою якого Липинський вимірює глибину, істинність, обєктивність політичного мислення та ефективність, доцільність його практичної реалізації; виявлено, що домінанти політичного мислення Липинського - сила, воля, боротьба, влада, які формувалися під впливом дискурсу війни на початку ХХ ст., визначають його філософські засади: все суще існує насамперед тому, що воно сильне, а сильне тому, що моральне і розумне; для Липинського реальна політика - це боротьба за право володіти землею, захистити яку спроможна держава, тому справжнім носієм державної ідеї виступає народ-хлібороб, землевласник, від організації якого залежить обєднання української нації; на основі всебічного аналізу теоретико-політичної спадщини В.Липинського було висвітлено її структурні елементи і показано, що доцільність сформульованих вченим ідеологічних засад відповідає вимогам нашого часу; в результаті дослідження було доведено, що, апелюючи до національних почуттів і духовних традицій власного народу, концепція української державності Липинського створює ефективне підгрунтя для вирішення нинішніх проблем національного державотворення. Якщо перший ішов “через державу до нації”, тобто спочатку буває держава, а потім нація, покладаючи цей принцип в основу консервативної ідеології, то другий - “через націю до держави”, що знайшло своє відображення в доктрині “інтегрального націоналізму”. Д.Донцов, на відміну від В.Липинського, не залишив нам чіткої концепції державності України.