Сутність та основні форми економічного глобалізму - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Курсова робота на тему: «Сутність та основні форми економічного глобалізму»Так, сучасному стану світової економіки притаманні орієнтація на сталий розвиток та велика інтенсивність інтеграційних процесів, що сприяє формуванню наднаціональних і наддержавних інфраструктур та прискорює постіндустріальну глобалізацію. Процес економічної глобалізації передбачає створення нових можливостей для економічного розвитку й водночас сприяє загостренню старих і формуванню нових суперечностей у світовій економіці, так званих глобальних загроз людства. Серед них, головними є: по-перше, принципова трансформація місця й ролі людини як субєкта економічних відносин, тобто з підпорядкованої, пасивної, другорядної вона стає вирішальним фактором, який забезпечує стійкість і конкурентоспроможність економіки в цілому; по-друге, надання економічної безпеки держави в умовах глобалізації світової економіки, тобто мінімізацію зовнішніх ризиків, повязаних із диференційованістю розвитку окремих країн; по - третє, урахування екологічного вектора глобалізації, що само по собі є загрозою і для людства в цілому, і для стабільного розвитку національної економіки. Тому глобалізація являє собою не однорідне, а складне, суперечливе явище, насичене різними, іноді полярними процесами економічного і соціального життя людства, а також новими викликами для національних економік, що зумовлює появу різноманітних теоретичних концепцій та наукових дискусій. Виходячи із актуальності і складності проблеми, основною метою даної роботи є аналіз сутності, основних чинників розвитку і визначення етапів процесу глобалізації економіки.Глобалізація (від англ. global - світовий, всесвітній) - ключове поняття, яке детермінує еволюцію світової цивілізації на зламі тисячоліть, формує нову еру взаємодії націй, економічних систем та окремих індивідів, спричиняючи фундаментальні перетворення в усіх сферах суспільного життя. Глобалізацією називають тісний взаємозвязок у світі: рух інформації, капіталу, товарів та людей через державні кордони у дедалі швидшому темпі та обсязі, взаємопроникнення культур, способів життя, залежність усіх країн світу від глобальних проблем. Тому суть процесу глобалізації світової економіки полягає у стрімкому зростанні обсягів і різноманітності світових звязків, поширенні процесів, практик і структур від національного простору до глобальних масштабів, у результаті чого посилюється економічна взаємозалежність країн світу, а також формується відносно цілісна економічна система, що практично охоплює територію всієї планети і диктує власні правила гри національним господарствам [16, с. Існують такі підходи до визначення глобалізації економіки як: а) зростаючого обсягу міжнародних трансакцій, б) поглибленої взаємозалежності національних економік, в) нової стадії інтернаціоналізації господарської діяльності, г) сучасного етапу міжнародної економічної інтеграції, не дають можливості виявити цілісність якісних особливостей глобальної економіки, специфічні риси та ознаки нової світогосподарської реальності. Тому, сьогодні навряд чи можливо дати вичерпне визначення глобалізації економіки, яке б всебічно охопило багатогранні аспекти суперечливої нелінійної динаміки та багатовекторної трансформації світогосподарського життя, адже глобалізація не є завершеним процесом.У сучасній науковій літературі виокремились два основні підходи до визначення хронологічних меж глобалізації. Представники першого (широкого) підходу трактують глобалізацію як тривалий історичний процес поетапного формування загальнопланетарної цілісності, який су проваджував увесь процес цивілізаційного розвитку або ж розпочався приблизно 100 років тому у звязку з інтенсифікацією зовнішньоекономічних відносин. Світового банку виокремлюють три хвилі глобалізації: - перша хвиля (1870 - 1914 рр.), яка досі не перевершена, оскільки частка міжнародної торгівлі у валовому світовому доході за цей період зросла у два рази, кумулятивний обсяг інвестицій у країни, що розвиваються, досягнув 32 %, водночас міграція охопила 10 % населення; На думку багатьох дослідників, довгостроковий процес розвитку глобалізації має циклічно-хвильову природу, повязану з періодичними піднесеннями та спадами інтеграційних процесів. При цьому глобалізаційні хвилі, які включають інтеграційні (зближення, взаємодії, взаємопереплетення і взаємопроникнення) та диференційні (примноження багатоманітності, урізноманітнення, плюралізації) процеси, уможливлюють оновлення форм, змісту та механізмів глобалізації, не впливаючи на її поступальний розвиток.Більш розвинені країни, звідки походить абсолютна більшість ТНК та які відіграють вирішальну роль у діяльності провідних міжнародних економічних організацій, впливають на формування загальних умов міжнародного обміну, а інші країни повинні пристосовуватися до цих умов - і це заздалегідь ставить їх у менш вигідне становище.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО ГЛОБАЛІЗМУ

1.1 Сутність та причини економічного глобалізму

1.2 Структура та особливості економічного глобалізму

РОЗДІЛ 2. КРАЇНИ У ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

2.1 Вплив «глобалізму» на міжнародні відносини країн

2.2 Основні форми економічного глобалізму в країнах світу

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ГЛОБАЛІЗМУ ДЛЯ УКРАЇНИ

3.1 Негативи глобалізму, його загрози

3.2 Тенденції та суперечності економічного глобалізму

ВИСНОВКИ

АНОТАЦІЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Додаток А Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Ж