Сутність та методи глобальної конкуренції - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні засади глобальної конкуренції 1.1 Сутність міжнародної і глобальної конкуренції 1.2 Характеристика методів глобальної конкуренції Розділ 2. Аналіз розвитку конкуренції в глобальних умовах 2.1 Масштаби і динаміка глобальної конкуренції 2.2 Індекс глобальної конкурентоспроможності, як забезпечення сталого зростання та формування стійкості 2.3 Аналіз індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр. Розділ 3. Напрямки розвитку конкурентних відносин в умовах глобалізації 3.1 Проблеми регулювання конкурентних відносин на глобальному рівні 3.2 Головні тренди глобального ринку Висновки Список використаної літератури Вступ Глобалізація як процес, який з ходом часу та розвитком суспільства у кожній з сфер його життя стає неминучим та своєчасним, народжується не з пустого місця та має свої передумови. Людство пройшло довгий шлях від розкиданих по світу малих поселень та племен до величезних держав та міждержавних об’єднань з широкою національною різноманітністю і особливою системою зв’язків, цілей, кооперацій. Але є й ті, які на даний момент не можуть запропонувати нічого вагомого світовому ринку і це створює величезну прірву між цими регіонами та з кожним днем ця різниця є все більш помітною, так як і залежність цих країн від перших. Теоретичні засади глобальної конкуренції 1.1 Сутність міжнародної і глобальної конкуренції Глобальна конкуренція - це форма суперництва суб’єктів світового ринку, при якій вони розробляють, виробляють та реалізують свої товари й послуги по всьому світу. При глобальній конкуренції ціни та конкурентні умови різних ринків тісно переплітаються між собою, тому конкурентна позиція фірми в одній країні нерозривно пов’язана з її позиціями в інших країнах. Нині глобальна конкуренція розвивається під впливом таких основних тенденцій: зменшення відмінностей між країнами, виникнення нових широкомасштабних ринків, вільне переміщення технологій, агресивніша конкуренція компаній країн що розвиваються тощо. Перешкодами на шляху розвитку глобальної конкуренції є: витрати на перевезення і складування, різні потреби в товарі в різних країнах, недостатній попит на світовому ринку, чутливість до часових затримок, різні завдання в сфері маркетингу, швидкі зміни в технології, перешкоди, створювані урядом тощо. Особливостями конкуренції у глобальних галузях є: складність для аналізу та формування стратегії (загалом інформацію про іноземні фірми отримати важче, ніж про вітчизняні); відмінність у виробничих витратах (у деяких країнах рівень виробничих витрат низький за рахунок дешевої робочої сили, унікальних природних ресурсів, сприятливого законодавства); коливання обмінних курсів; взаємовідносини фірми з місцевими урядами (місцеві уряди користуються численними механізмами, здатними перешкоджати діяльності глобальних фірм). З одного боку, відбувається монополізація світового господарства транснаціональними корпораціями, а з іншого - активізуються конкурентні сили суспільства. Фахівці доходять висновку, що нині як на національних так і на міжнародних та світовому ринках конкуренція загострюється. В науковій літературі також виділяють рівні конкурентоспроможності: товару, підприємства, галузі, економіки, країни. Провідні науковці Світового економічного форуму, а саме: Ксав’є Сала-і-Мартін, Дженніфер Бланке, Маргарета Дрзенік Хану, Т`єррі Гейгер, Ірене Міа, Фіона Пауа визначили 12 складників конкурентоспроможності [6]: Складник № 1. Економічний глобалізм, який виник на товарних ринках, внаслідок спочатку збутової, а потім виробничої діяльності ТНК, останніми роками розвивається переважно на фінансово-інвестиційній основі. На одному полюсі концентруються країни - глобальні лідери з домінуванням США. Менш, Р. Солоу, Л. Суте, М. Портер та ін., економічна наука поповнилась новим її розділом - теорією інноваційного розвитку. На думку академіка С. Глазьева, на сучасному етапі глобальна конкуренція ведеться вже не так між країнами, як між наднаціональними відтворювальними системами, кожна з яких обєднує, з одного боку, національні системи нагромадження капіталу, організації науки відповідних країн, а з другого - ТНК, що працюють у масштабах світового ринку.