Методи аналізу витрат на заробітну плату в складі собівартості продукції підприємства. Аналіз динаміки основних економічних показників господарської діяльності промислового підприємства, головні фактори зростання прибутку і використання трудових ресурсів.
Аналіз динаміки основних показників господарської діяльності ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва [1]. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника. Необхідно відмітити, що головним завданням аналізу собівартості продукції є: оцінка обґрунтованості планових завдань із собівартості продукції; перевірка достовірності інформації про фактичну собівартість; оцінка виконання планових завдань за узагальнюючими показниками їх динаміки; дослідження структури витрат порівняно з плановими даними та в динаміці; виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції; розроблення заходів щодо забезпечення ефективного управління витратами і формування собівартості продукції. Найбільшу частку у всіх витратах підприємства займають витрати на виробництво продукції. Вона характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються: рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці, частка затрат на виробництво за окремими статтями та елементами і інші витрати на випуск продукції.Вона використовується як показник для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.Затрати на оплату праці у складі собівартості продукції є одним з найважливіших показників, оскільки вони фактично визначають вартість продукції (робіт, послуг). Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» до складу елементу витрат «Витрати на оплату праці» включається заробітна плата за окладами і тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці [11]. Загалом у більшості галузей промисловості України затрати на оплату праці у складі собівартості продукції мають меншу питому вагу, ніж матеріальні і складають близько 20-30% (в країнах Європейського союзу цей показник досягає 65-75 %). В класифікації витрат на робочу силу, потрібно акцентувати увагу на таких статтях [9]: витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих у процесі виробництва продукції. Сюди входить оплата робіт за відрядними нормами і розцінками, а також роботи, що оплачуються погодинно. стимулюючі виплати - надбавки за якість роботи та високу майстерність, стаж роботи, винагороду за вислугу років, за підсумками роботи підприємства за рік, різні премії, повязані з виробничою діяльністю. непродуктивні виплати - оплата простоїв, оплата за невідпрацьований час, оплата за брак, який виник не з вини робітника, доплати за відхилення від нормальних умов праці, доплати за роботи у нічний час, понадурочні роботи, переведення на іншу роботу, що не відповідає кваліфікації робітника тощо.Інші види витрат: витрати з найму, відбору робочої сили, витрати з нормування та планування чисельності персоналу і праці, витрати, повязані з навчанням і перенавчанням, витрати на оплату праці допоміжних робітників, зайнятих ремонтом обладнання і транспортних засобів, підготовкою та обслуговуванням робочих місць, що включаються до складу загальновиробничих витрат, витрати на оплату праці працівників, зайнятих управлінням виробничих підів, що включаються до складу загальновиробничих витрат, витрати на підготовку керівних кадрів, витрати на оплату праці спеціалістів і керівників, зайнятих управлінням підприємством, що включаються до складу адміністративних витрат [9].На засадах літературних джерел [5-10] та узагальненнях практичних матеріалів можна стверджувати, що одним із найважливіших критеріїв ефективності витрат, зокрема витрат на оплату праці, є принцип неспадання корисності від споживання ресурсів, утому числі за нарощення чи зменшення обсягів виробництва. Вивчення динаміки витрат на оплату праці створює можливості для їх оцінювання, встановлення кількісного взаємозвязку між витратами та факторами, що впливають на їх формування. Метод візуального пристосування - це графічний підхід до аналізу витрат на оплату праці, за якого аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги множину усіх точок витрат, що формують затрати на оплату праці.
План
Зміст витрати собівартість заробітний прибуток
Вступ
1. Теоретичні основи аналізу витрат на заробітну плату у складі собівартості продукції
1.1 Сутність собівартості продукції та її формування на підприємствах
1.2 Значення, завдання та джерела аналізу витрат на оплату праці
1.3 Методика аналізу затрат на оплату праці в складі собівартості продукції підприємства
2. Аналіз витрат на оплату праці у складі собівартості продукції на прикладі ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы