Загальна характеристика кредитно-банківської системи України. Основні напрямки діяльності Центральних банків. Сутність і цілі грошово-кредитної політики, особливості її формування, типи. Методи банківського контролю та інструменти монетарної політики.
При низкой оригинальности работы "Сутність, основні цілі монетарної політики Центрального банку та її основні інструменти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На сучасному етапі розвитку багато які держави, також і Україна формують свої власні моделі державного регулювання. Більшість сучасних економістів розглядають монетарну (кредитно - грошову) політику як найбільш прийнятний для демократичного суспільства інструмент державного регулювання національної економіки, який не призводить до надмірного диктату уряду і зменшенню господарської самостійності окремих індивідуумів. Найвища кінцева ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВВП. Одним з найважливіших інструментів, що застосовує Центральний банк, є політика обовязкових банківських резервів. Актуальність роботи полягає у тому, що монетарна політика використовується Національним банком України, який виконує всі свої дії з метою забезпечення стабільного економічного зростання і погашення негативних явищ ринку саме за допомогою основних інструментів цієї політики.банківський кредитний монетарнийГрошово-кредитна політика - це комплекс взаємозвязаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни. Сукупність державних заходів в області грошового обігу та кредиту і називається грошово-кредитною політикою. Грошово-кредитна політика являє собою комплекс заходів у галузі грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості та вирівнювання платіжного балансу. Про окремі функції (напрями діяльності) Національного банку згадується в деяких нормах Закону України «Про банки і банківську діяльність» З одного боку, Національний банк - це орган держави, на який покладено виконання специфічних завдань і функцій і який відає правовим регулюванням певних суспільних відносин та здійснює нагляд за банками.У XX ст. формується система державного регулювання економіки і, зокрема, така важлива складова її частина, як грошово-кредитна політика.Грошово-кредитну (або монетарну) політику звичайно визначають як комплекс взаємоповязаних заходів з регулювання грошово-кредитного ринку, які проводить держава через центральний банк. Проте слід зазначити, що при розробці грошово-кредитної політики, визначенні її основних параметрів центральний банк орієнтується на макроекономічні показники, які визначаються органами законодавчої і виконавчої влади. Потреба у визначенні проміжних цілей викликана тим, що інструменти грошово-кредитної політики (політика відкритого ринку, політика рефінансування, політика обовязкових резервних вимог) в основному не мають прямого безпосереднього впливу на кінцеві цілі. 14) на правління НБУ покладено функцію забезпечення реалізації грошово-кредитної політики згідно з її Основними засадами, то стає зрозумілим, що визначальна роль щодо формування грошово-кредитної політики належить Раді НБУ. Єдиним нормативним документом, який регламентує параметри грошово-кредитної політики в країні, є Основні засади грошово-кредитної політики.29 Закону України «Про Національний банк України» операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобовязань, а також інших цінних паперів та боргових зобовязань, визначених Правлінням Національного банку.Суть цього інструменту полягає в тому, що центробанк купує цінні папери на відкритому ринку і тим самим спрямовує в обіг певну суму грошових коштів, збільшуючи загальний обсяг грошової маси. Динамічні операції впливають на загальний обсяг пропозиції грошей, а захисні полягають у підтримці загальної пропозиції грошей на постійному, незмінному рівні і полягають у збільшенні чи зменшенні купівлі і продажу цінних паперів, виходячи із стану грошово-кредитного ринку. Операції на відкритому ринку, що здійснюються в формі прямої купівлі-продажу, а також у формі репо, можна класифікувати на декілька груп: - операції з купівлі та операції з продажу цінних паперів. Використання операцій на відкритому ринку цінних паперів має такі переваги порівняно з іншими інструментами грошово-кредитної політики: - ініціатива з проведення операцій належить центральному банкові; Операції з купівлі (продажу) державних цінних паперів можуть здійснюватися НБУ шляхом участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі цінними паперами, що офіційно зареєстровані відповідно до законодавства України, згідно з установленими ними правилами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы