Сутність нагромадження капіталу як економічної категорії, його основні форми та фактори. Способи та методи нагромадження капіталу, його роль і значення в економіці держави. Особливості та характеристика етапів процесу нагромадження капіталу в Україні.
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи нагромадження капіталу 1.1 Фактори нагромадження капіталу 1.2 Форми нагромадження капіталу 2. Нагромадження капіталу в Україні Висновки Список використаних джерел Вступ Актуальність теми: аксіомою політичної економії є твердження про те, що обєктивні передумови капіталістичного або ринкового, господарювання закладаються в процесі первісного нагромадження капіталу, тобто в період, коли кардинально змінюється структура та інституціональний формат попередньої економіки: капітал як нагромаджена праця у вигляді речового фактора виробництва відокремлюється від безпосереднього виробника і як власність стає основою, головним рушієм суспільного виробництва. При цьому корінну сутність ринкової трансформації економіки визначає процес первісного нагромадження акції уряду, породжуючи неоднозначні наслідки. Нагромадження основного капіталу завжди було і залишається опорою економічного, політичного, інтелектуального прогресу суспільства, бо за його допомогою здійснюються розширене відтворення матеріально-речових факторів (товарів і послуг) і економічні відносини людей з приводу виробництва валового внутрішнього продукту; спостерігається різниця між рівнями життя людей. Завдання роботи: ? узагальнити теоретичні основи нагромадження капіталу; ? вивчити сутність нагромадження капіталу як економічної категорії; ? розглянути основні фактори і форми нагромадження капіталу; ? описати способи та методи нагромадження капіталу; ? розкрити роль нагромадження капіталу; ? дослідити нагромадження капіталу в Україні. Теоретичні основи нагромадження капіталу 1.1 Фактори нагромадження капіталу Сутність та структура капіталу, механізм самозростання вартості, процес виробництва і присвоєння доданої вартості, формування капіталу, його нагромадження є предметом вивчення найпомітніших вчених-економістів, темою дискусій і полемік. Так, основоположники класичної політекономії (А. Сміт і Д. Рікардо) ототожнювали капітал з нагромадженою уречевленою працею (засобами виробництва). До складу капіталу вони включають надбані знання і навички, в тому числі й професійно-кваліфікаційні, а інвестиції на їх здобуття називають «людським капіталом» (Дж. Беккер, Ф. Махлуп), на відміну від «фізичного капіталу». А ось за К. Марксом, капітал - це вартість, авансована у той чи інший вид економічної діяльності (перш за все виробництво) з метою одержання додаткової вартості, яка є результатом експлуатації і перманентно відтворює саму себе, тобто приносить додаткову вартість. Так, він може виступати (проявлятись) у формі: певної суми грошей; засобів виробництва; готової продукції (товарів) на складі, призначеної на продаж; засобів існування найманих працівників тощо. Процес капіталістичного нагромадження, з одного боку, є процесом відтворення капіталу взагалі, а з іншого - відтворення його в розширеному масштабі. Вартісна будова капіталу виражає співвідношення вартості засобів виробництва, тобто постійного капіталу до вартості робочої сили або до змінного капіталу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
