Фонема - мінімальна звукова мовленнєва складова, яка служить для розпізнавання значеннєвих одиниць. Розрізнювання слів і морфем - одне з характерних особливостей релевантних опозицій. Звук - конкретна одиниця, фізичне явище, що сприймається на слух.
Капіеикра&", Tante "тітка" фонеми , , фр. coute [kut] "варто", toute [tut] "уся" фонеми і виконують смислорозрізнювальну функцію, а в словах рука, руки, англ. man [пне.п] "чоловік", men [men] "чоловіки, люди" фонеми і , і мають форморозрізнювальну функцію, оскільки розрізняють іменникові форми у першому випадку називного і родового відмінків, а в другому - однини та множини. Відмінність між фонемою і звуком полягає в тому, що: 1) фонема - соціальне явище, тобто це те спільне в звуці, що робить його впізнаваним незалежно від особливостей його вимови різними людьми; звук - індивідуальне явище; Про те, що фонема і звук - різні речі, засвідчують також такі факти: 1) у ролі однієї фонеми можуть виступати різні звуки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
