Сутність, головні підходи та принципи державного регулювання розвитком медіа-простору: наукове осмислення проблеми - Статья

Сутність, головні підходи та принципи державного регулювання розвитком медіа-простору: наукове осмислення проблемикандидат політичних наук, докторант

Здійснено аналіз наявних підходів до державного регулювання медіа-простором, зясовано, що серед них можна виділити наступні: авторитарний, тоталітарний, лібертаріанський, соціально-відповідальний, а також періоду розвитку та демократичної участі. З огляду на те, хто здійснює право власності, управління, фінансування та регулювання діяльності масмедіа можна виділити три основні регулюючі форми: державну, громадську та комерційну. Визначено, що європейським демократичним державам притаманні спільні засади та принципи щодо регулювання медіа-простору: свободи та незалежності масмедіа, балансу вільного доступу до інформації та захисту приватності, плюралізму та різноманіття масмедіа, заборони цензури, прозорості власності на масмедіа тощо.

Ключові слова: державне регулювання медіа-простору, засади та принципи регулювання медіа-простору, масмедіа демократичної участі, свобода та незалежність масмедіа, баланс вільного доступу до інформації, плюралізм та різноманіття масмедіа. демократичний медіа простір авторитарний

Konakh V. K., PHD in Political Science, Doctoral of the National Institute for Strategic Studies (Ukraine, Kyiv), konakh_v@ukr.net

Essence, main approaches and principles the state regulation of the media space: scientific understanding of the problem

The existing approaches to the state regulation of the media-space conducted are analyzed, found that among them are the following: authoritarian, totalitarian, libertarian, socially responsible, the period of development and democratic participation. Their three main regulatory forms: state, public and commercial can be identified, in accordance with those exercise the right of ownership, management, financing and regulation of the massmedia. European democracies are inherent common foundations and principles for the regulation of the media-space: freedom and independence of the media, the balance of the free access to information and the protection of privacy, pluralism and diversity of massmedia, prohibition of censorship, transparency the ownership of the media etc.

Keywords: state regulation of the media-space, principles regulating media- space, media democratic participation, freedom and independence of the massmedia, the free access to information, pluralism and diversity of massmedia.

Конах В. К., кандидат политических наук, докторант, Национальный институт стратегических исследований (Украина, Киев), konakh_v@ukr.net

Сущность, основные подходы и принципы государственного регулирования развитием медиапространства: научное осмысление проблемы

Проведен анализ существующих подходов к государственному регулированию медиапространством, установлено, что их можно разделить на: авторитарный, тоталитарный, либертарианский, соціально ответственный, а также периода развития и демократического участия. Исходя из того, кто осуществляет право собственности, управления, финансирования деятельности массмедиа можно выделить три основные регулирующие формы: государственную, общественную и коммерческую. Определено, что европейским демократическим государствам присущи общие принципы регулированию медиапространства: свободы и независимости массмедиа, баланса свободного доступа к информации и защиты приватности, плюрализма и многообразия массмедиа, запрета цензуры, прозрачности собственности на массмедиа и тому подобное.

Ключевые слова: государственное регулирование медиапространства, основы и принципы регулирования медиапространства, массмедиа демократического участия, свобода и независимость массмедиа.

Як слушно зауважує в своїй роботі «Реальність масмедіа» Ніклас Луман: «Те, що ми знаємо про наше суспільство і навіть про світ, в якому живемо, ми знаємо завдяки масмедіа. Це твердження справедливе не тільки по відношенню до нашого знання про суспільство й історію, а й щодо пізнання природи» [1]. Проте, дедалі частіше масмедіа виконують не лише інформаційно-пізнавальну функцію, вони перетворюються в самостійні субєкти інформаційно-комунікаційних відносин. Сьогодні масмедіа не тільки передають інформацію, за їхньої безпосередньої участі створюється цілісна система інтерпретації політичної реальності. З огляду на дедалі більше утвердження масмедіа в якості «четвертої влади», держави не можуть залишатися осторонь тих процесів, що відбуваються у медіа-просторі, а мають формулювати і реалізовувати власну політику щодо його регулювання. Саме тому увага дослідників впродовж останніх десятиріч була зосереджена на аналізі державного регулювання розвитком медіа-простору, зокрема цьому питанню присвячено роботи Р. Негріна та Т Гібсона, свої моделі взаємовідносин держави та масмедіа запропонували американські науковці Ф. Сіберт, Т Петерсон та У Шрамм їх доповнив Д. Мак-Квейл, а М. Прайс та П. Круг визначили основні регулюючі форми управління масмедіа.