Факторинг - ефективний фінансово-правовий механізм, що надає його користувачам вагомі переваги, пов’язані з управлінням дебіторською заборгованістю. Аналіз специфічних особливостей регулювання факторингових правовідносин в українському законодавстві.
При низкой оригинальности работы "Сутність факторингу та його переваги над іншими фінансовими інструментами", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
А оскільки інститут факторингу в Україні не розроблено достатньою мірою через неоднозначність розуміння самої сутності факторингових операцій, відсутність єдиної законодавчої бази, яка б регулювала факторингову діяльність, а також ототожнення самими підприємцями договору факторингу і договору кредиту, визначають актуальність та необхідність розгляду проблематики сутності і переваг факторингу. Зовсім не дивно, що обсяг факторингових операцій у світі є таким значним, адже факторинг дозволяє клієнту-постачальнику мінімізувати ризики, повязані з відстрочкою оплати придбання товару або послуги, зменшує необхідність у відволіканні значних адміністративних ресурсів для отримання оплати від покупця за поставлений товар або послугу і надає можливість постачальнику отримати кошти за свою дебіторську заборгованість [3, с. 1077) дає таке поняття договору факторингу: за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) [6]. Зміст договору факторингу складає перехід до фактора права вимоги до боржника, тобто останній зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та у цьому повідомленні визначено грошову вимогу, яка піддягає виконанню, а також вказано фактор, якому має бути здійснено платіж [9]. У 2015 році Верховний Суд України (далі ВСУ) розглядав справу, в якій нижчі суди визнали договір факторингу, за яким до товариства перейшло право вимоги до особи за іпотечним договором, таким, що суперечить ст.1078 Цивільного кодексу, оскільки за цим договором передавалися вимоги клієнта до боржника, повязані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ у натуральній формі, що не може бути предметом відступлення за договором факторингу, а відтак цей договір порушує публічний порядок, у звязку із чим через ст.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
