Джерела фінансування для нефінансових інститутів. Економічні функції процесу трансформації активів, що здійснюється фінансовими посередниками. Специфіка сфери фінансів домогосподарств. Привабливі риси облігаційної форми муніципального запозичення.
Передача фінансових ресурсів від одних субєктів ринку до інших відбувається через різні фінансові інструменти, які для інвесторів є фінансовими активами, а для тих, хто потребує інвестицій і виступає емітентом фінансових активів, є зобовязаннями. Саме непряме фінансування відіграє провідну роль на ринку запозичень, оскільки основним джерелом ресурсів для корпорацій та багатьох інших учасників ринку виступають кредитні ресурси, які надаються фінансовими посередниками - комерційними банками, а не інвесторами. На ринках діють субєкти ринку (продавці - посередники - покупці), які беруть участь у торговельних операціях різних специфічних товарів - інструментів ринку. Населення виконує на ринку роль інвестора, придбаваючи ті чи інші цінні папери або запозичуючи кошти на кредитному ринку в країнах з розвиненою ринковою економікою до 70% населення вкладає кошти в різноманітні фінансові активи. Основними видами діяльності фінансових інститутів на ринку є: • придбання на ринку одних фінансових активів і перетворення їх на інші, які задовольняють певним вимогам (трансформація активів);Домогосподарство - це економічна одиниця, що складається з одного та більше чоловік, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх майбутніх потреб. Можливість одержати значні додаткові фінансові ресурси для розвитку інфраструктури регіонів через випуск облігацій обумовлює, згідно зі світовим досвідом, високі темпи розвитку ринку муніципальних (регіональних) цінних паперів, субєктами якого, перш за все, виступають місцеві (регіональні) органи влади. Емісія конвертованих муніципальних облігацій, призначених для фінансування конкретних виробничих проектів, дозволяє забезпечити страхування прямих іноземних інвестицій); Для чіткого розуміння поняття «інфраструктура фінансового ринку» проаналізуємо методологічні підходи щодо трактування економічної сутності базових понять: «інфраструктура», «ринкова інфраструктура». Враховуючи вищевикладене, ми вважаємо, що вказані трактування «інфраструктури», «ринкової інфраструктури» та «інфраструктури фінансового ринку» не можуть використовуватися без попередніх серйозних обумовлень.Головними субєктами фінансового ринку є домашні господарства, фірми і підприємства, фінансові інститути і держава. Через фінансові інститути (банки, страхові компанії, цільові фонди) заощадження домашніх господарств, фірм і підприємств надходять до інших субєктів господарювання і дають їм змогу задовольнити потребу в коштах для розширення своєї діяльності. Держава, надаючи кредит і отримуючи позики, відіграє вирішальну роль на фінансовому ринку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
