Сутність економічних відносин у межах державної власності - Курсовая работа

Історично склалося так, що у промисловості, як і в економіці в цілому, домінуючим був державний сектор. Перехід економіки України до ринкових відносин супроводжується процесами роздержавлення та приватизації, що веде до скорочення масштабів державного сектора, і потребує формування сучасних підходів до управління цим сектором у нових економічних умовах. Державне втручання припускає підвищення ефективності підприємницької функції держави, бо як власник держава зацікавлена в ефективному функціонуванні та розвитку своїх підприємств, які включені у загальнонаціональний оборот капіталу, взаємодіють із приватним капіталом. Дослідженням у цій сфері присвячено роботи багатьох зарубіжних учених: П.Самуельсона, Б.Сорде, Дж.Стиглиця, Р.Макгрейва, К.Макконелла, С.Брю, Л.Абалкіна, Є.Балацького, А.Радигіна, А.Савченка, а також вітчизняних економістів, серед яких О.Амоша, С.Аптекар, В.Байцим, І.Булєєв, Г.Волинський, А.Гальчинський, В.Геєць, В.Голіков, В.Гош, І.Жадан, А.Канов, Л.Кузьменко, В.Ларцев, В.Логвиненко, І.Лазня, С.Мочерний, Б.Пасхавер, О.Поважний, А.Покритан, Г.Рибалкін, Л.Тараш, М.Чечетов, Л.Червова, М.Чумаченко. Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні особливостей реформування державного сектору економіки України та сутність економічних відносин у межах державної власності.Вважається, що її власником стає народ, організований у структуроване колективне утворення - державу. Визнання за державною власністю загальнонародного характеру і домінуючої ролі в економічній системі призвело до встановлення для неї пільгового, економічного і правового режиму, стримування інших форм власності. З правового фонду, єдиним власником всього державного майна при такій конструкції виступає сама держава, символізуючи волю і інтереси всього народу. Ці обставини певною мірою були враховані спершу у Законі "Про власність в СРСР", а згодом і в Законі України "Про власність" , в яких передбачено було принципово нову конструкцію права державної власності, спрямовану на забезпечення рівноправності її з іншими формами власності, можливості переходу спрямовані на можливості переходу державної власності у колективну та приватну власність, введення багато субєктивності та інші.[2 с. Світовий досвід переконує, що найефективніше економіка функціонує за наявності різних форм власності, тобто як змішана економіка.Власність має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Субєкти, які тимчасово отримують право на володіння і користування чужою власністю (наприклад, оренда) без прав на розпорядження, не є повними власниками. Така деталізація юридичних прав власності має не самодостатній характер, а має на меті гарантувати субєкту необхідні й достатні права для прийняття оптимальних економічних рішень. Чинний Закон України "Про власність", новий ЦК України не передбачають примусового безоплатного вилучення майна у громадян та недержавних юридичних осіб у державну власність (крім конфіскації майна як санкції за правопорушення). 55 Закону України "Про власність" у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами з виплатою йому вартості майна.Чільне місце в перехідній економіці посідає державний сектор, який охоплює три основні сфери: управління, фінансів та підприємництва, які держава як субєкт політики використовує для регулювання економіки. Такими благами можуть бути, наприклад, послуги у вигляді використання суспільних споруд-доріг, парків, бібліотек, маяків. Держава виступала носієм пропозиції, оскільки через централізовану систему ухвалення рішень надавала споживачам ті блага і в такій кількості, які вважала за потрібне. Розвинута система державних дотацій і субсидій виробникам була основною ознакою віднесення товарів, що вироблялися, та послуг до псевдосуспільних благ. Державний сектор виконує низку функцій, основними з яких є такі: забезпечення діяльності підприємств та галузей господарства, які є малорентабельними і традиційно не становлять інтерес для приватного капіталу, однак розвиток яких визначає загальні умови відтворення (це насамперед галузі економічної інфраструктури, енергетика, транспорт, звязок і житлово-побутове господарство); оздоровлення галузей, уражених кризою (чорна металургія, вугільна промисловість, суднобудування тощо); підтримка окремих галузей економіки, сприяння розвитку науково-технічного прогресу, зміцнення позицій національної економіки на зовнішньому ринку; охорона навколишнього середовища.Законодавчими актами визначаються також основні принципи приватизації державного майна: - забезпечення кожному громадянинові України рівного доступу до обєктів приватизації та необмеженого вибору сфер приватизації; Україні потрібно було йти шляхом роздержавлення, приватизації і побудови змішаної економіки, в якій рівноправними господарськими субєктами є акціонерні, кооперативні, приватні та державні під

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти дослідження державної власності та державного сектору в економіці

1.1 Соціально-економічні передумови становлення державної власності та державного сектору економіки

1.2 Правові аспекти дослідження державної власності

1.3 Становлення різних форм власності в економіці України

РОЗДІЛ 2. Реформування державного сектора в перехідній економіці України

2.1 Суть та функції державного сектору в перехідній економіці України

2.2 Основні етапи реформування державного сектору в Україні

2.3 Проблеми реформування державного сектору та шляхи їх вирішення

Висновки

Список рекомендованої літератур