Сутність англомовного медіа-дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу) - Автореферат

Орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу)Захист відбудеться 27 березня 2008 року о 10 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (м. У дисертації запропоновано модель орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу як вербально-візуальної реальності, створеної засобами масової інформації згідно з послідовністю орієнтування людини в навколишньому середовищі. Гіпертекстова організація медіа-дискурсу виявляється в розміщенні на сторінках видань зображень, заголовків і текстів з урахуванням черговості візуального орієнтування адресата. Базовые концепты современного англоязычного медиа-дискурса и созданные на их основе референты модифицируются артиклевыми именами собственными, которые указывают на постоянные или временные характеристики участников событий и мест их деятельности.Відповідно, орієнтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу визначаємо як вербально-візуальну реальність, створену внаслідок поєднання трьох основних каналів взаємодії людини зі світом: сенсомоторного сприйняття, мовлення та сфери масової інформації. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: - дати визначення орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу та розробити методику його аналізу на основі теоретичних положень когнітивної лінгвістики про перцептивний досвід людини як підґрунтя становлення абстрактних структур свідомості; Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що формування орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу визначається послідовністю сенсомоторної взаємодії людини з навколишнім середовищем, коли в межах свого поля зору індивід виокремлює обєкти різного ступеня помітності та встановлює між ними відношення, які інтеріоризуються й осмислюються в процесі подальшої комунікативної та практичної діяльності. Відповідно, вербально-візуальна організація орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу забезпечує отримання адресатом інформації про світ у кілька етапів: перцептивне орієнтування; відтворення обєктів, про які повідомляють ЗМІ, - референтів; встановлення між ними відношень і конструювання дискурсивних аналогів подій та їхніх послідовностей. Особистий внесок дисертанта полягає: 1) у розробці методики лінгвокогнітивного аналізу сучасного англомовного медіа-дискурсу; 2) у побудові моделі орієнтаційного простору сучасного англомовного медіа-дискурсу; 3) у виявленні ролі мовних одиниць у конструюванні референтів в орієнтаційному просторі сучасного англомовного дискурсу; 4) у створенні типології синтаксичних міжреферентних відношень в аспекті їхнього звязку з потенційними потребами аудиторії; 5) у виокремленні стратегій і тактик текстового відтворення подій в орієнтаційному просторі сучасного англомовного медіа-дискурсу.Координати ЗВЕРХУ - ЗНИЗУ підпорядковують вертикальне розміщення на сторінках назв рубрик, заголовків, надзаголовків і підзаголовків, які утворюють заголовні комплекси (О.М.Мороховський), або авантексти (Т.М.Ніколаєва), та сторінку “Зміст”, котра диференціює матеріали випуску в аспекті їхньої важливості для читача (L.MCLOUGHLIN). Так, у заголовку Sports: The Road to Gold (Newsweek 29.03.1999) іменник gold позначає золоті медалі, які символізують досягнення спортсменом, що слугує зразком для аудиторії, певної мети, тобто задоволення потреби в самоактуалізації. Інтерпретація відношень сили визначається намірами учасників подій сприяти або перешкоджати задоволенню потреб інших людей, про що свідчить зображення в тому самому виданні двох подій, повязаних із вбивствами. Мотиваційні стратегії, які співвідносять зміст текстів з інтересами та потенційними потребами аудиторії, визначають конструювання подій завдяки: 1) уживанню в заголовках і текстах предикативних одиниць, які активують образ-схеми, що позиціонують учасників подій як джерело або ціль діяльності, з якою себе можуть співвідносити читачі; 2) іменуванню в ініціальних позиціях заголовків та абзаців найбільш важливих складників подій, адже винесені на передній план вербальні форми виступають пошуковим стимулом або ключем у процесі мовної обробки інформації (Л.Г.Лузіна); 3) вибору та вживанню засобів номінації та характеризації складників подій. Вони позначають відношення, сталі для будь-якого контексту, та локалізують референти стосовно частин тіла людини як головної точки відліку, напр., at / in hand, in / out of sight; або повязують одні референти з іншими, напр., in agreement / company, in / by contrast, із фактором руху, напр., to be in full retreat, to be on course, by helicopter, часом, напр., on first acquaintance, at birth, шкалами, напр., at national / local level, чи місцем перебування або діяльності людини, напр., in / out of place, at / on / in business.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ