Сутність і особливості процесу формування іміджу навчального закладу - Лекция

ЛЕКЦІЯ 2. «СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ» 1. Визначення поняття «імідж» у психолого-педагогічних джерелах В останні роки увага до іміджу актуалізувалася у зв’язку з проблемою вибору, що гостро постала перед людьми (вибору товарів і послуг, політичних партій і суспільних організацій, лідерів і керівників), і конкуренцією на різноманітних ринках - споживацькому, політичному та інших. «imago» - «образ» і відоме ще з часів Гіппократа та Аристотеля. У словнику з соціології міститься таке визначення: «Імідж - це уявлення щодо речей та людей, яке формується (як правило, цілеспрямовано) засобами масової інформації, включаючи рекламу. Заході імідж часто асоціюється з поняттями престижності, репутації, в соціально-політичному плані виступає однією з цілей артизації, коли з її допомогою реальність підмінюється розмитими, але приємними та заспокійливими ілюзіями». Необхідно відзначити важливість цього визначення з точки зору згадування ЗМІ як чинників, що формують імідж. В соціальній психології імідж розглядається як ореол, стихійно або спеціально створений, що підтримується думкою соціальної групи. Науковець Л. Сєдова, окрім загального тлумачення іміджу у двох значеннях, вирізняє також імідж державний («...ідеологічний, соціально-психологічний образ, що обрамляє будь-які державні акти і є самоціллю всіх політичних інститутів, своєрідним політичним портретом...») та імідж політичний («...образ, що цілеспрямовано формується і покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб...»). У іміджі спочатку задається схематичність і неповнота, а також позитивна спрямованість емоційного оцінювання. Імідж виконує роль і має місце при опосередкованому спілкуванні великих груп людей, коли основним джерелом інформації про освітню установу, школу або конкретного педагога є засоби масової комунікації. А. Калюжний наголошує, що імідж, як результат сприйняття людини або установи, набагато меншою мірою ґрунтується на чуттєвому сприйнятті або безпосередньому контакті суб’єкта з об’єктом, ніж інші знання. Іміджелогія вивчає закономірності формування, функціонування й керування іміджем людини, організації, товару й послуг. Поняття «імідж» має багато різних визначень. Фахівець в області соціології управління та іміджелогії В. Шепель дає таке визначення: «Імідж - індивідуальний вигляд або ореол, створюваний засобами масової інформації, соціальною групою або власними зусиллями особистості з метою залучення до себе уваги». Перше - зовнішній образ, який створюється суб’єктом з метою створення певного враження, думки, ставлення інших. Дослідник Пархоменко Т. пропонує називати іміджем взагалі нову реальність, процес створення якої цілеспрямовано організований і має чітко задані параметри. Маркетолог Ф. Котлер визначає імідж як «сприйняття компанії або її товарів суспільством». Д. Вважаємо за доцільне взяти за основу визначення, наведене В. Н. Куніциною, про те, що імідж - образ, уявлення, що методом асоціацій наділяє об’єкт додатковими цінностями, які не мають основи в реальних властивостях самого об’єкта, але є соціально значущими для того, хто даний об’єкт сприймає, - оскільки дане визначення розповсюджується на всі випадки вживання поняття. Отже, за твердженням Р. Черновол-Ткаченко, якщо репутація - це громадська думка зі сторони або сума таких думок, то імідж - це те, що організація сама про себе думає та бажає, щоб про неї так думали. Вивчаючи професійну літературу зарубіжних дослідників, присвячену проблемам вивчення іміджу, науковець Калюжний А. наголошує, що термін «імідж» уживається в значенні, яке можна було б сформулювати таким чином: віддзеркалення в психіці людини у вигляді образу тих або інших характеристик об’єкта або явища, а це означає, що термін «image» професіоналами інтерпретується як образ, що розуміється як сукупність не тільки матеріальних видимих характеристик об’єкта, але й ідеальних невидимих його характеристик. Аналізуючи роботи з іміджелогії, І. Клещукова виділяє кілька можливих варіантів іміджу, котрі властиві функціональному підходові [48, 25]: ? дзеркальний, ? поточний, ? бажаний, ? корпоративний, ? множинний. Г. Почепцов зазначає, що імідж є багатошаровий, але при цьому окремі складові цього образу повинні корелювати з цілим.