Психологічна сутність реклами як засобу маніпулювання свідомістю. Поняття про маніпуляційний характер реклами та його історичний розвиток. Аналіз механізмів психологічного впливу: переконання, навіювання, гіпноз. Етичні проблеми психологічного впливу.
Зміст Вступ Розділ I Психологічна сутність реклами як засобу маніпулювання свідомістю людини 1.1. Основні підходи щодо розгляду поняття реклами 1.2. Переконання 2.2. Навіювання 2.3. Гіпноз Розділ ІІІ Етичні проблеми психологічного впливу в рекламі Розділ ІV Психологічний аналіз маніпулятивного впливу в рекламі Висновки Список використаних джерел ВСТУП Науково-теоретичне дослідження психології реклами, а зокрема механізмів впливу у ній, допомагають нам краще зрозуміти не лише історію становлення, цілі, завдання та певні характеристики цього явища, а й з’ясувати певні закономірності стимулювання споживачів до купівлі того чи іншого товару. Однією з проблем, яка виникла при аналізі літератури щодо даної проблеми, є велика кількість публікацій у цій галузі, а саме про психологію реклами загалом, та не етичні, не прийнятні наслідки її впливу на споживачів. За допомогою прикладів рекламних роликів визначити практичне застосування різних методів маніпуляції; 4. Психологічна сутність реклами як засобу маніпулювання свідомістю людини 1.1 Основні підходи щодо розгляду поняття реклами Проблема виявлення найбільш розповсюджених засобів маніпулювання свідомістю особистості останнім часом часто розглядається в психологічній літературі[4,7,8,18]. Умовно можна виділити кілька підходів до її вивчення. Відповідно до цього визначення, новини, чутки, плітки і майже будь-яка інформація, що розповсюджується в ЗМІ, є рекламою. Такий підхід до розуміння реклами зводить її зміст лише до однієї з функцій (тобто інформативної), що невиправдано розширює клас інформації, що може бути розглянута як рекламна. Третій підхід представлений у роботах Е.А.Доценко, О.А.Феофанова, У.Уеллса й ін. і до деякої міри характеризує психологічну сутність реклами, але також припускає наявність специфічних умов щодо джерел інформації і способів її представлення. Так. у роботі У.Уеллса й ін. реклама визначається як «оплачена не персоналізована комунікація, здійснювана ідентифікованим спонсором і що використовує ЗМІ з метою схилити до чогось аудиторію, або вплинути на неї» (13:32). 9] Спираючись на роботи В.В.Уперова, В.В.Учьонової, Дж. Сивулки, умовно можна виділити декілька основних етапів у розвитку реклами як особливого соціального явища. Посада глашатая згадується ще в XIV ст. до Різдва Христового. Однак справжній переворот у розвитку реклами зробив Альберт Ласкер, син процвітаючого техаського банкіра, що прийшов у рекламний бізнес на початку XIX століття. На думку вчених, не слід створювати “змішану”, середню рекламу, що зєднує в собі жорстку і мяку. Під зворотним звязком у типології розуміється відповідна реакція покупця в безпосередньому виді, найчастіше відразу після предявлення реклами.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
