Сучасна множинна парадигма розуміння ксенофобії, ця проблема в наукових теоріях та інтерпретації її у політичних та соціальних практиках, новий рівень політологічного розуміння явища. Чинники ксенофобії та аналіз тенденцій її зростання у різних країнах.
При низкой оригинальности работы "Суспільно-політичний вимір та правові механізми протидії ксенофобії в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Робота виконана у відділі правових проблем політології Інституту держави і права ім. Науковий керівник - доктор політичних наук, професор Кресіна Ірина Олексіївна, Інститут держави і права ім. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Оніщенко Ірина Григорівна, Європейський університет, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін кандидат політичних наук, доцент Корж Антоніна Василівна, Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри юридичного документознавства.Спроби використати технологію розколу України на етнокультурному ґрунті під час президентських виборів 2004 року та парламентських 2006 і 2007 років засвідчили, що за певних політичних обставин в Україні можуть вибухнути міжетнічні конфлікти, які загрожуватимуть українській державності. Непрості стосунки із сусідніми країнами, невиважені політичні кроки підживлюють ксенофобію, стають причиною сплеску медійної та політичної русофобії та українофобії. Найнебезпечніше те, що окремі політичні сили протягом останніх років зрозуміли: ксенофобія - це ефективний механізм підвищення рейтингу та здобуття прихильності електорату. Цей процес супроводжується типовими ознаками ксенофобії - образливими висловами, актами вандалізму, побиттям. Перед Україною стоїть не лише питання гармонійного, мирного співіснування багатьох етнічних спільнот на одній території, що не завжди можливо навіть за високого рівня розвитку демократії та політичної культури.Одна група дослідників вважає, що ксенофобія є наслідком примітивних соціобіологічних програм (у контексті примордіалістської теорії тлумачення етнічності), інші вчені називають ксенофобію виключно культурним феноменом, здобутком цивілізації. З одного боку, інстинкт самозбереження дає змогу спільнотам захищати себе, зберігати свою ідентичність, підтримувати багатоманітність життєвих, у тому числі культурно-цивілізаційних, форм, а з іншого - як і кожен сліпий інстинкт, ксенофобія може свідомо використовуватися у різноманітних ідеологічних маніпуляціях, нерідко як основний компонент цілих ксенофобських «проектів» - у нацизмі (ненависть до інших етносів), більшовизмі (ненависть до класових ворогів), релігійному фундаменталізмі (ненависть до іновірців, єретиків). Авторка аналізує ксенофобію як етнофобію, оскільки це найпоширеніше у світі розуміння ксенофобії - несприйняття чужого на основі обєктивних етнічних відмінностей. У другому підрозділі «Ксенофобія у суспільно-політичному житті» авторка зазначає: попри те, що ксенофобські практики втілювалися і в Україні, вони не набули рис типовості, оскільки навязувалися режимом згори і були втіленням державницької ідеологічної, а не психологічної ксенофобії. У третьому розділі «Особливості функціонування ксенофобії в Україні» аналізуються найбільш типові для України різновиди ксенофобії, причини їх виникнення, прояви та наслідки.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
