Характерні риси української національно-визвольної боротьби у другій половині XIX ст. Таємні організації декабристів на Вінниччині й Сумщині. Ідеї Кирило-Мефодіївського братства щодо федерації слов’янських народів. Буржуазні реформи 60-70-х років.
У цей період зявились нові риси, характерні для українського національно-визвольного руху, а саме: - виникнення громадського руху;Чубинський) виступили за національно-культурну автономію України, сподіваючись, що цього можна досягти значною просвітницькою діяльністю серед народу. Майбутня держава мала бути унітарною (неподільною), Україна мала входити до неї як окрема область. Також булла укладена угода між Південним товариством і Польським патріотичним товариством, члени якого поставили собі за мету відновити незалежність Польщі, однак на практиці вона не була реалізована. Ця організація була також непослідовною у вирішенні українського національного питання: серед словянських народів - членів федерації - не згадуються ні білоруси, ні українці. Протягом майже 50-ти років існування земства зразково організовували медичне обслуговування в українських губерніях Другою великою сферою діяльності земств була освіта.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
