Суспільно-політичне становище польського населення Східної Галичини (1918-1923 рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукОфіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Швагуляк Михайло Миколайович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри нової та новітньої історії кандидат історичних наук, доцент Комар Володимир Леонович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри історії словян У дисертації досліджено суспільно-політичне життя польського населення Східної Галичини у 1918-1923 рр. Зясовано, що радикалізація польського політичного руху на завершальній стадії Першої світової війни в Галичині була зумовлена українсько-австрійськими домовленостями в Брест-Литовському 9 лютого 1918 р. Після цих подій польська політична еліта усвідомила потребу обєднатися задля відбудови “великої” Польської держави в кордонах 1772 р. та визнали безперспективними подальші сподівання на Відень. Простежено формування польської громадської думки щодо українців, української влади та подій українсько-польської війни 1918-1919 рр. Показано процес формування польської адміністрації в Галичині в 1918-1923 рр. та етапи інкорпорації краю в склад ІІ Речі Посполитої. In the present dissertation the social and political life of Polish population in Eastern Halychyna during the years 1918-1923 had been analysed.Кінець ХІХ-перша третина ХХ ст. ознаменувалися гострим протистоянням між польським та українським національними рухами в Галичині. Розуміння суперечливого, а часом і драматичного характеру польсько-українських відносин потребує детального та всебічного дослідження динаміки суспільно-політичної ситуації в Галичині в 1918-1923 рр. Суспільно-політичний розвиток української сторони детально досліджений багатьма вітчизняними та зарубіжних істориків. Польське населення Галичини в першій чверті ХХ ст. проявляло велику політичну активність та значним чином впливало на розвиток політичних процесів в краї. Попри наявність численних монографій, наукових статей з політичної історії Галичини першої половини ХХ ст. жодна з них не пропонує комплексного аналізу суспільно-політичного життя польського населення краю впродовж 1918-1923 рр. Узагальнюючих чи спеціальних праць із цієї проблематики не створено ні в радянській, ні в польській, ні в українській історіографіях. Ці чинники ставили під питання перебування Галичини в складі Польщі, змушуючи місцеву польську спільноту консолідуватися навколо національної ідеї та з підозрою сприймати українські та єврейські політичні рухи, що зводило нанівець шанси на міжнаціональне порозуміння в краї.У першому розділі “Історіографія та джерела дослідження” проаналізовано стан наукової розробки питання суспільно-політичного становища польського населення Східної Галичини (1918-1923 рр.) у працях вітчизняних та іноземних дослідників, охарактеризовано джерельну базу дослідження. Історіографію суспільно-політичного життя польської спільноти Східної Галичини в 1918-1923 рр. доцільно поділити на три хронологічні групи: перша включає праці, опубліковані від листопада 1918 р. до вересня 1939 р. і охоплює час перебування Галичини в складі Польщі; друга - починається від моменту входження західноукраїнських земель до складу УРСР, яка включає історіографію вчених із Польської Народної Республіки, радянських дослідників та історіографію української діаспори; третя група досліджень була створена після розпаду світової соціалістичної системи в кінці 80-х рр. В Україні та Польщі зявилася велика кількість наукових робіт, присвячених цій проблематиці. Беручись до аналізу досліджень, присвячених суспільно-політичному становищу польського населення Східної Галичини в 1918-1923 рр., потрібно зауважити, що ні українські, ні зарубіжні вчені не опублікували жодної комплексної наукової праці з цього питання. У фонді під назвою “Колекція документів, які стосуються історії відносин Польщі з Литвою, Білорусією та Україною” міститься велика кількість різноманітних документів, які дають змогу дослідити відносини між польською владою та українськими політиками в Галичині протягом 1918-1923 рр. та проаналізувати ставлення польської політичної еліти до українського національного руху в цей період.

2. Основний зміст роботи