Розгляд особливостей сатиричної прози суспільно-політичної проблематики В.Теккерея та І.Франка, характеристика поглядів письменників. Знайомство зі способами систематизування теоретичних підходів до вивчення сатири як модусу літературної творчості.
При низкой оригинальности работы "Суспільно–політична сатира І. Франка та В. Теккерея: типологічні відповідності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Суспільно-політична сатира І.Про обізнаність І.Франка з творчістю В.Теккерея та незмінний інтерес до неї виразно промовляє й наявність у його особистій бібліотеці примірників „Нравоописательных очерков и путешествий по Лондону» [конволют 1125, компакт 2], та роману В.Теккерея „Ньюкомы» [конволют 1125, компакт 3] в російському перекладі В.Бутузова, опублікованих у додатку до журналу „Современник» 1856 року. Наведені факти, а також висновки авторитетних франкознавців (Д.Наливайко, М.Ткачук та ін.) та компаративістів (Д.Затонський, І.Журавська) дають підстави стверджувати, що український письменник був обізнаний з основними текстами В.Теккерея, знаходився у „зоні досяжності» його художніх традицій і це, у свою чергу, створює достатні передумови для порівняльного вивчення їх творчості. По-третє, сатиричний спосіб відбиття явищ життя український письменник використовув з тією ж метою, що й англійський - як засіб критики сучасних митцеві державницько-політичних інституцій та морально-етичних норм і оприявнився здебільшого у тих самих жанрах (цикл нарисів, оповідання, роман, повість), що й у творчості В.Теккерея. Обєктом дослідження є художня проза В.Теккерея, передусім, роман „Ярмарок Суєти», збірки нарисів „Книга снобів» і „Записки Жовтоплюша», сатиричні оповідання та повісті І.Франка „Геній», „Гутак», „Доктор Бессервісер», „Задля празника», „Історія однієї конфіскати», „Іригація», „Місія», „Чума», „Слимак», цикл „Рутенці», „Опозиція», „Острий-преострий староста», „Як пан собі біди шукав» та ін., а також повість „Boa Constrictor» та романи українського письменника „Борислав сміється», „Для домашнього огнища», „Основи суспільності», в яких сатира виступає як один з наявних модусів зображення дійсності. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українському літературознавстві здійснено комплексний порівняльний аналіз сатиричних прозових творів В.Теккерея та І.Франка суспільно-політичної проблематики, істотно розширене уявлення про характер звязків у творчості цих митців.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
