Суспільно-політична діяльність неформальних об’єднань молоді України у 1953-1991 роках - Автореферат

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Багмет Михайло Олександрович, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили завідувач кафедри державної політики і менеджменту, проректор. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Бойко Олександр Дмитрович, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, ректор; кандидат політичних наук, Ярошенко Віра Миколаївна, Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили, доцент кафедри політичних наук. Захист відбудеться „19” січня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.053.01 в Миколаївському державному гуманітарному університеті імені Петра Могили за адресою: 54003, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (54003, м.На сучасному етапі в українському суспільстві виникли певні труднощі у формуванні оптимального та ефективного механізму взаємодії влади і молоді, що призводить до зниження рівня впливу молодіжних громадських структур на суспільно-політичні процеси, участі в управлінні державними та громадськими справами, захисту прав, реалізації інтересів і потреб молодого покоління. Актуальність дослідження підсилюється тим фактом, що врахування досвіду діяльності молодіжних неформальних обєднань, їхніх реальних здобутків і результатів особливо необхідне в умовах активної розбудови громадянського суспільства в Україні. Виходячи з цього, їх вивчення становить безсумнівний інтерес для формування цілісного погляду на систему громадських обєднань в Україні на різних етапах суспільно-політичного розвитку, а також допоможе оптимізувати систему молодіжних структур в Україні, актуалізує питання дослідження неформальної ініціативи молоді на сучасному етапі. По-перше, дослідження цілей, змісту та наслідків неофіційної активності молоді становить значний інтерес у теоретичному аспекті визначення специфіки моделі суспільно-політичної діяльності молоді залежно від типу політичного режиму в державі. Виходячи з актуальності теми та зважаючи на недостатній ступінь її розробки в політичній науці, на основі вивчення та узагальнення праць попередників, широкої джерельної бази, метою дослідження є відтворення цілісної картини суспільно-політичної діяльності всього спектру неформальних обєднань молоді в зазначений період та аналіз їх впливу на політичне життя України.У Вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено обєкт і предмет, мету й завдання дослідження, окреслено його хронологічні рамки та географічні межі, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.У першому підрозділі „Стан наукової розробки проблеми” відзначено, що на підставі географічної та ідеологічної приналежності автор виокремлює радянську, російську, українську і зарубіжну історіографію. Зазначається, що перший етап був ознаменований початком досліджень про неформальні обєднання У цей час вийшло лише декілька публікацій, переважно за кордоном. У контексті опозиційного руху в Україні неформальні молодіжні обєднання вивчали Дж. Майже не досліджувалася тема неформальної ініціативи в радянській історіографії, що обумовлювалося: по-перше, політичною конюнктурою, згідно з якою дослідження громадської активності молоді відбувалося лише в межах офіційних організацій; по-друге, відсутністю фактологічного матеріалу внаслідок замовчування інформації про неформальні обєднання в СРСР. З одного боку, відбулося значне пожвавлення інтересу до діяльності неформальних обєднань, започаткувалося систематичне їх вивчення, намітилась тенденція відходу від ідеологічних стереотипів, але з іншого, суттєвими рисами значної кількості літератури цього періоду залишалися її політична заангажованість, замовчування важливих процесів у молодіжному середовищі.В першому підрозділі „Особливості функціонування політизованих молодіжних обєднань в 1953 - першій половині 1970-х років” констатується, що політизовані обєднання спрямовували свою діяльність на досягнення певних політичних цілей. В роботі підкреслюється, що діяльність політизованих молодіжних обєднань була обумовлена природою їхніх контактів з державними та політичними інститутами, які переважно мали односторонній характер - ініціювалися владою і характеризувалися застосуванням адміністративно-репресивних методів впливу. У другому підрозділі „Основні напрями суспільно-політичної діяльності неполітизованих обєднань молоді в 1953 - першій половині 1970-х років” зазначається, що на відміну від політизованих суспільні обєднання не переслідували безпосередньо політичних цілей, хоча часто їхня діяльність набувала політичного характеру.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ