Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині XX - на початку XXI століття - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Слюсаренко Анатолій Гнатович, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться 19 січня 2004р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул.Нині наука стає безпосередньою продуктивною силою, головним чинником та підсилювачем розвитку суспільного виробництва, а темпи розвитку економіки країни багато в чому стали безпосередньо залежати від революційності новітніх наукових та технічних розробок, а також від уміння організувати належні умови для якнайшвидшого і найбільш ефективного втілення їх у виробничі процеси та суспільне життя. Адже розвиток цієї науки супроводжувався періодами запального вихваляння та її ж шаленої критики, навколо кібернетики точилась гостра громадсько-політична та організаційна боротьба в партії, уряді, пресі, наукових колах, в суспільстві. Вони були зібрані у праці П.В.Походзило, І.Н.Коломийської та Л.П.Березинець “Кібернетика та обчислювальна техніка в Україні.” Деякі досить розрізнені та фрагментарні матеріали, що присвячувались генезису часткових наукових напрямків кібернетичної науки у межах 60-70-х років XX ст.. розглядалися у збірниках “”Кібернетику - на службу комунізму” та “Можливе і неможливе в кібернетиці”. Творчим здобутком даних робіт є досить конструктивно та докладно висвітлена виняткова роль кібернетики та обчислювальної техніки в контексті всесвітньої науково-технічної революції середини XX століття, значне місце приділяється питанню зародження кібернетичної науки, але специфічність процесу становлення та закономірності їх розвитку для колишнього СРСР та України в роботі не досліджено. Крім того, будучи Головою Національного Комітету України з інформатики, Головою наукової ради з проблеми “Кібернетика” при Президії НАН України та Головою Консультативної Ради з питань інформатизації при Верховній Раді України І.В.Сергієнко у засобах масової інформації проводить значну науково-просвітницьку роботу з питань пропаганди інформаційного суспільства в Україні.У першому розділі “Зародження кібернетичної науки та суспільно-політичні проблеми її становлення в Україні” подається історія зародження ідей, підходів та початкових знань, які обєктивно привели до формування кібернетики як феномену світогляду, повязаного з управлінням складними організаційними системами. Висвітлюються питання ідеологічного протистояння та суворих репресій проти її сподвижників в колишньому СРСР та в Україні та аналізується процес визнання кібернетики як науки і формування основ кібернетичного світогляду. Його праця “Всеобщая организационная наука тектология” (саме таку назву отримала наука про організацію, управління та розвиток складних систем у Богданова), опублікована у Німеччині (т.1 - 1912, т.2 - 1917, т.3 - 1929 рр.). Адже саме в АН України у післявоєнний період були зосереджені, з однієї сторони, визначні досягнення теоретичної та інженерної думки, а з другої - завдяки достатній гнучкості та дипломатичності керівництва АН, віце-президент якої М.О.Лаврентьєв відіграв не останню роль у процесі створення МЕОМ, гуманітарна компонента, що істотно впливала на сприйняття нових ідей, в Україні була не настільки регламентованою, як це було в АН СРСР. Підсумовуючи аналіз процесу еволюції вітчизняної обчислювальної техніки наголошується на те, що до кінця 1950-х років в Україні здійснювались уже не тільки окремі спроби конструювання перших вітчизняних ЕОМ, а й створювалась матеріальна база для розвитку кібернетики та обчислювальної техніки, утверджувалась та проходила процес становлення сама кібернетика як наука: були опрацьовані фундаментальні інженерні концепції, сформовані нові конструкторські школи.Історичні аспекти створення технічної бази вітчизняної кібернетики // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зародження кібернетичної думки в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст дисертації відображено у публікаціях