Суспільно-політичні рухи в Україні (90-ті роки ХХ ст.): історіографія - Автореферат

Київський національний університет імені Тараса ШевченкаЗахист дисертації відбудеться 22.12.2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Дисертація присвячена комплексному та обєктивному аналізу вітчизняної історіографії суспільно-політичного руху в Україні в 90-х роках ХХ століття, розкрито основні підходи, методики та особливості вивчення цієї проблеми українськими науковцями. Подана детальна характеристика історичної та політичної літератури з питань становлення багатопартійності та формування партійної системи в 90-х роках ХХ століття в Україні, аналізуються їх основні історіографічні етапи, визначаються актуальні проблеми подальших наукових розвідок з історії політичних партій, громадських організацій, профспілкового, жіночого та молодіжного рухів. Диссертация посвящена комплексному и объективному анализу отечественной историографии общественно-политического движения в Украине в 90-е годы ХХ столетия, раскрыты основные подходы, методики и особенности изучения этой проблемы украинскими учеными.Історіографія суспільно-політичних рухів в Україні 90-х роках ХХ століття є складовим компонентом історіографії новітньої історії України, без неї не можливо простежити тенденції розвитку української історичної думки, встановити закономірності приросту і збагачення історичних знань, примноження методів історичного пізнання. Сучасна українська історична наука має своїм завданням ретельно проаналізувати науковий доробок вітчизняних вчених, які займаються згаданими питаннями, визначити головні напрямки та етапи досліджень українського суспільно-політичного руху, розкрити основні методи та підходи науковців до вивчення цих проблем, показати вплив субєктивного чинника на розробку цієї досить заполітизованої теми. Їх можна поділити на три основні групи: розвідки, присвячені історіографії становлення багатопартійності в Україні, дослідження з історіографії питання місця і ролі політичних партій та громадських організацій у процесі формування української державності, історіографічні роботи з питань трансформації партійної системи та аналізу ідеологічних орієнтацій політичних партій . Дисертаційні дослідження, в яких подається історіографія з питань трансформації партійної системи та аналізу ідеологічних орієнтацій політичних партій характеризують собою ідеологічно-пошукові орієнтири лідерів і рядових членів партій, політиків, науковців. Особливе значення мають узагальнюючі видання з історіографії історії України, які розкривають особливості та результати історичної науки на тому чи іншому її етапі, висвітлюють діяльність історичних наукових установ і закладів, а також наукові роботи, в яких грунтовно описано процес формування суспільно-політичних рухів в Україні, створення гуртків, обєднань, організацій та трансформування їх у партії.У першому розділі дисертації "Дослідження ролі та місця суспільно-політичних рухів в громадсько-політичному житті суспільства" розглянуто основні результати аналізу вітчизняної наукової літератури, що висвітлює роль та місце суспільно-політичних рухів в громадсько-політичному житті незалежної України. Політичне життя української держави в цей період характеризується виникненням і поступовим удосконаленням багатопартійної політичної системи, діяльністю багатьох політичних партій і громадських організацій, громадсько-політичних рухів, які виражали соціально-економічні, політичні та національні інтереси як усього українського народу, так і певних соціальних верств та груп населення і намагалися впливати на державотворчий процес. Однак, з-поміж опублікованих робіт немає жодної, де хоча б ставилося завдання всебічно проаналізувати хід державного будівництва в Україні та вплив політичних партій і громадських організацій на цей процес. Більшість дослідників українського жіночого руху звернули увагу, що в ньому є досить сильна національна державницька складова й одну з його течій можна визначити, як мякий національний фемінізм, однак на думку цих вчених в Україні недостатньо реалізовується потенціал, як жіночих організацій, так і жіноцтва в цілому. Дослідники українського молодіжного руху схиляються до думки, що молодіжні громадські організації на початку 90-х років відігравали одну з провідних ролей в боротьбі за незалежність та розбудову української держави, були школою виховання громадянської позиції, з якої вийшла низка яскравих політичних та громадських лідерів.