Основна суспільно-політична проблематика у філософській спадщині П. Ліницького. Методологічні засади і підходи, на які опирався мислитель до постановки та розв"язання суспільно-політичної проблематики. Погляди Ліницького на сутність людського буття.
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРобота виконана на кафедрі української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Огородник Іван Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри української філософії та культури кандидат філософських наук, доцент Мозгова Наталія Григорівна, доцент кафедри філософії Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Захист відбудеться “23” квітня 2001 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої ради у Київському університеті імені Тараса Шевченка (01017, м.Враховуючи той факт, що філософські ідеї значною мірою впливають на розвиток суспільно-історичного процесу, сьогодні видається істотним та актуальним дослідження і переосмислення філософської спадщини відомого мислителя, представника духовно-академічної філософії другої половини ХІХ - початку ХХ століття, заслуженого ординарного професора філософії Київської духовної академії Петра Івановича Ліницького. Ліницького зумовлюється не тільки потребою повернення із забуття цього видатного мислителя, проясненням основних тенденцій розвитку вітчизняної філософії, оцінки її здобутків та втрат, здійснючи певний внесок у вивчення історії формування філософської думки в Україні, але й завданням теоретичного і практичного характеру, які доводиться розвязувати українському суспільству перехідного періоду. Соловйова, філософії російського духовного ренесансу, активізацію досліджень української філософської думки, то праці, присвячені Ліницькому П.І., тільки зявляються. Ліницького, оскільки його погляди не можна було підігнати ні під позиції російських революційних демократів, ні під марксистську ідеологію, хоча в деяких випадках (висока оцінка античної філософії, визнання ролі та значення економічних чинників і розподілу праці в суспільному розвитку), дещо спільного з марксизмом є. Острянину, при розгляді історії матеріалізму в Україні, довелося обмежитися твердженням, що Ліницький "намагався примирити ідеалізм з матеріалізмом на основі ідеалізму та поставити науку на службу релігії".За всіма критеріями (генетичним, статусним, територіальним, окрім мовного) Ліницький є і залишається російськомовним, але українським філософом, формуючись як мислитель в соціокультурному просторі України під впливом української духовно-академічної філософії, зокрема її київської школи, хоча це не виключало його звязку з російською філософією та культурою, звернень до надбань світової філософської думки. Ліницького не є чимось зовнішнім до його філософського доробку, а органічно вплетені в його загальнофілософську концептуальну побудову, а її основними складниками є проблема її людської індивідуальності та особистості, сутності людини, її призначення та сенсу буття, міжособистісних комунікацій, призначення держави, її обовязків перед людиною і людини перед державою, співвідношення прогресу і регресу у суспільному розвитку, соціального ідеалу до якого прямує людство. Ліницький про сутність людини та сенс її буття” автор підкреслює, що проблема людини займала чільне місце в творчості мислителя де він не тільки спирався на усталені традиції української філософської думки, а й продовжував їх, надавав їм тяглості і неперервності, досить часто виходячи на ті інтерпретації, які пізніше знайдуть своє відбиття у філософській антропології та філософії екзистенціалізму, зокрема віднесення звязку людської діяльності з рефлексивністю, як звернення людини на саму себе, здатність виходити за свої межі, шукати наявного в собі, в оточуючому середовищі, що виводить на відому ідею сучасної філософії - ідею трансценденції. Називаючи такий погляд на людину натуралістичним, він вказував, що його суть полягає в тому, що на людину дивляться виключно як на істоту, яка не відрізняється суттєво від інших природних істот, а всі поняття про людину виводять із загальних природничо-наукових основ. Ліницький повязував походження суспільства і держави з розподілом праці, появою приватної власності, де одна людина не може виробити всіх засобів для задоволення своїх потреб, що вимагає обєднання людей їх гуртожитку, а загострення суперечностей між індивідуальними та загальними інтересами - їх узгодження та гармонізації, що з економічної точки зору вимагало надання всім членам суспільства свободи дії, і юридичного оформлення її в рівності прав, але що неможливо без такого фундаментального принципу і вихідного начала як справедливість з допомогою якої тільки і можна гармонізувати всі існуючі в суспільстві інтереси, досягти загальної злагоди в суспільному житті.Слюсарчук Р.О. Ліницького та методологічні засади в їх розвитку.- Ліницький про сутність людини та сенс її буття.- Ліницького на суспільство і державу та їх розвиток.- Ліницький про начала і принципи розвитку суспільства і розвязання “соціального питання” // Мультивереум.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено в таких публікаціях
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
