Суспільно-географічні процеси заселення північної Бессарабії - Автореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукНауковий керівник: доктор географічних наук, професор Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Дністрянський Мирослав Степанович, професор кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат географічних наук, доцент Слащук Андрій Миколайович, доцент кафедри географії Волинського національного університету імені Лесі Українки Захист відбудеться 10 січня 2011 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Більше того, дослідження будь-якого суспільно-географічного явища чи обєкта найчастіше не передбачає його діахронічного аналізу, тобто повної наскрізної часової характеристики від початку зародження і становлення до виявлення особливостей його сучасного стану. Тому вкрай необхідним завданням є проведення історико-географічного чи географо-краєзнавчого дослідження (як важливих наукових напрямів суспільної географії) саме в таких часових межах, які охоплювали б тривалий період становлення від раннього палеоліту до теперішнього часу того чи іншого процесу, явища чи обєкта. А поселенська структура для географів, певною мірою, залишається невідомою, або в кращому випадку розглядаються міські поселення (міста чи містечка) від щонайдавніше староруського часу (першість тут належить історикам). За нечастими випадками, коли до аналізу формування поселенської структури, залучаються всі населені пункти, все ж чітко проступає його вибірково-наскрізний ракурс, бо відсутня повночасова характеристика поселень. Через це надзвичайно важливим є дослідження саме всіх населених пунктів, що формують на сьогодні поселенський каркас будь-якої території, впродовж усього часу їхнього розвитку.У першому розділі дисертації - „Теоретико-методичні основи ретроспективного дослідження поселень і процесів заселення території історико-географічних країв” розкриваються особливості дослідження поселень як обєктів вивчення ретроспективної екістичної географії та ретроспективно-географічних аспектів суспільно-географічних процесів заселення регіону, характеризується Північна Бессарабія як історико-географічний край та її ретроспективна динаміка. В своїх працях вони опирались на метод історичного (часового) зрізу, головним для якого є характеристика поселень за певний відтинок часу, що не обовязково є продовженням діахронічного ланцюга подій. На відміну від істориків, географи у своїх ретроспективно-екістичних працях аналізують виникнення поселень, формування поселенської мережі, заселення і розселення людності за значно більші часові відрізки, однак, на жаль, в їхніх дослідженнях не зреалізовується діахронічний підхід (лише за деякими винятками). Процеси заселення і поселеутворення повинні вивчатися від раннього палеоліту й одним із показників їхнього дослідження є сумарна поселенська енергія території (СПЕТ). Для виявлення просторової організації мережі поселень на будь-якій території (в т. ч. і для Північної Бессарабії) використовують також показники: кількість первісних поселень, величина безперервного часового зрізу залюднення, тривалість безперервності залюднення, загальна кількість етапів замешкання, показник інтегрального поселення тощо.З-поміж 19 етапів утворення поселень найбільша їхня кількість виникла під час VII етапу (ІІІТИС. до н.е.) - 43, що склало 31,6% до всіх поселень у краї. Причому, поселеутворювальна активність вперше масово торкнулась сточища р.Прут, бо тут поселенські старожитності постали на території 36 населених пунктів. У долині р.Дністер зявилося 7 поселень із первісною людністю. За пізнього палеоліту (ІІІ етап) виникли 23 поселення (16,9% до всіх у регіоні), що стало другим результатом за всі етапи їхнього утворення. За цей же етап відзначена і найбільша кількість ІЦЗ - 29 та 9 поселенських ПТС (друга за їхнім числом позиція), з яких виокремлюється Грушівецький первісний територіальний надкущ етапу (ПТНЕ) у складі 5 населених пунктів та 19 первісних поселень.Поселеннями та їхніми дослідженнями займалися історики (О.Гудим-Левкович, А.Томашевський, Б.Тимощук, М.Кучинко, П.Сіреджук, Р.Петрів, В.Кихтюк, О.Веремейчик, О.Корчинський, Н.Діанова, А.Гуменюк, Д.Чорний, О.Прищепа, Г.Рачковський, Б.Луговий, М.Відейко) та географи (Р.Гищук, М.Ковтонюк, В.Косенко, В.Круль, Г.Круль, М.Митку, Р.Кудіркене). Для виявлення просторової організації мережі поселень на будь-якій території (в т. ч.

Основний зміст роботи