Суспільно-географічні основи формування та функціонування регіонального ринку праці сільської місцевості (на прикладі Запорізької області) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Суспільно-географічні основи формування та функціонування регіонального ринку праці сільської місцевості (на прикладі Запорізької області)Офіційні опоненти: Пістун Микола Данилович, доктор географічних наук, професор кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Семенов Василь Федорович, доктор економічних наук, доцент кафедри економічної та соціальної географії, Одеський державний економічний університет Ключові слова: ринок праці сільської місцевості, демографічна ситуація, зайнятість, безробіття, сегментація, структура, вдосконалення ринку праці. В диссертации обоснованы теоретико-методологические основы и методика оценки совершенствования рынка труда в сельской местности административной области. Проведен всесторонний анализ структуры, территориальной организации, тенденций развития рынка труда в сельской местности Запорожской области и разработаны основные направления и мероприятия повышения уровня занятости на перспективу.Досягнення поставленої мети передбачало постановку та вирішення таких завдань: дослідження суспільно-географічної сутності ринку праці в сільській місцевості регіону, його значення та місця в інтегрованому ринку праці; Фактологічну базу дисертаційної роботи склали статистичні матеріали Державного та Запорізького центрів зайнятості населення праці на селі, оздоровлення демовідтворювальної та Міністерства, стабілізації структури ринку праці та соціальної політики, Держкомстату України, Запорізького обласного управління статистики, Запорізького обласного управління сільського господарства і продовольства, публікації зарубіжних та вітчизняних дослідників, періодичних видань. Теоретико-методологічні положення, обгрунтовані в роботі, а також прикладні рекомендації щодо вдосконалення територіальної організації і структури ринку праці в сільському господарстві і сільській місцевості адміністративної області, підвищення ефективності використання трудових ресурсів сільської місцевості, дієвості соціального захисту населення можуть бути використані у подальшому науковому дослідженні регіональних ринків праці сільської місцевості, практичній діяльності відповідних державних інститутів та громадських фундацій. На формування ринку праці в сільській місцевості Запорізької області найбільше впливають: демографічна ситуація (Д), міграційний рух населення (МР), система розселення (СР), інфраструктура сільської місцевості (ІСМ), соціально-економічні (СЕ) та екологічні (Е) умови праці в сільському господарстві. За показником щільності сільського населення виділено девять ареалів сільського розселення, які сгруповані в залежності від людності сіл в чотири типи сільського розселення: 1 - з низькою щільністю середньою і малою людністю поселень; 2 - з середньою щільністю населення високою і середньою людністю, 3 - з високою щільністю і високою і середньою людністю поселень, 4 - приміський тип сільського розселення з найбільшою густотою населення, середньою і високою людністю поселень до якого відносяться Мелітопольський, Запорізький, Вільнянський райони з найбільшим показником щільності-29.1-25.1 чол./км2, що на 40-60% більше за середньообласний показник (15.4 чол./км2).Всебічне дослідження ринку праці у сільській місцевості Запорізької області, тенденцій розвитку безробіття та інших негативних соціальних явищ дозволили здійснити суспільно-географічне обгрунтування головних напрямків підвищення рівня зайнятості та стабілізації ринку аграрної праці. До першої групи належать: політика соціального захисту населення на основі принципів, положень та концепцій Міжнародної організації праці, які визнані в Україні, нормативних та законодавчих актів Української держави, Конституції України; Запорізька обласна програма регулювання ринку праці на селі уособлює заходи, які враховують демографічну ситуацію на селі, старіння населення; забезпеченість сільських жителів обєктами соціальної та виробничої інфраструктури, рівень матеріального забезпечення селян у цілому, роздержавлення, приватизацію, розвиток різних форм власності та організації виробництва, рівень зайнятості та безробіття. Загальними заходами для області є підвищення рівня інженерно-комунікаційного облаштування села (нині він у 8-10 разів нижчий порівняно з міським), збільшення обсягу соціально-побутових послуг, розвиток сільської рекреації та екологічний захист села, підвищення загальної культури сільського життя, у тому числі відродження прогресивних національних традицій, звичаїв, свят тощо. Враховуючи відмінності у системі розселення, людності населених пунктів, інфраструктури, рівня та структури зайнятості, безробіття, визначені заходи необхідно диференціювати наступним чином - особливої систематичної та всебічної підтримки виробництва, інфраструктури, транспортних комунікацій потребують села новостворених Великобілозірського та Розівського районів.