Суспільно-географічні аспекти розвитку сільського господарства польсько-українського прикордоння (на матеріалах Підкарпатського воєводства Польщі) - Автореферат

Суспільно-географічні аспекти розвитку сільського господарства польсько-українського прикордоння (на матеріалах Підкарпатського воєводства Польщі)Ставши у 1991 р. суверенною державою, Україна почала самостійно здійснювати зовнішньоекономічну політику, тому вивчення сусідніх країн, особливо прикордоння, набуває дедалі більшого значення. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні теоретико-методологічних основ суспільно-географічного дослідження аграрної сфери прикордонних регіонів, а також у комплексному вивченні сільського господарства польсько-українського прикордоння (на прикладі Підкарпатського воєводства Польщі). З огляду на мету дослідження були поставлені такі завдання: поглибити теоретичні основи вивчення сільського господарства прикордонних регіонів шляхом аналізу сучасних концептуальних підходів до розуміння суті обєкта та предмета дослідження; висвітлити особливості територіально-функціональної структури сільського господарства в Підкарпатському воєводстві; У дисертації поглиблено теоретичні та методичні основи суспільно-географічного дослідження аграрної сфери прикордонних регіонів; здійснено сільськогосподарську регіоналізацію Підкарпатського воєводства; визначено спеціалізацію виділених сільськогосподарських субрегіонів; розроблено рекомендації щодо раціоналізації галузево-і територіально-функціональної структур сільського господарства у Підкарпатському воєводстві в умовах входження Польщі до Європейського Союзу та поглиблення економічних звязків з Україною.У першому розділі «Науково-теоретичні та методичні основи дослідження сільського господарства прикордонних територій» зазначено, що в умовах активного входження України до європейської спільноти, важливим завданням суспільної географії є вивчення та соціально-економічне обгрунтування розвитку прикордонних територій України та її сусідів. Це, зокрема, стосується сільського господарства та інших функціонально повязаних з ним галузей, що пояснюється подібністю природних умов прикордонних регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії (гірський ланцюг Карпат з прилеглими передгірськими територіями), а також подібністю соціально-економічного розвитку (низький рівень урбанізації, висока зайнятість економічно активного населення в аграрній сфері тощо). Порівняльний аналіз українських і польських джерел з проблем суспільно-географічного дослідження сільського господарства дає змогу встановити деякі розбіжності в понятійно-категоріальному апараті, а також визначити його науково-теоретичні засади. Запровадження у суспільно-географічних дослідженнях сільського господарства нового наукового апарату дасть змогу розвязати проблему еквівалентності міжгалузевих звязків в аграрному секторі економіки у ринкових умовах на всіх рівнях територіальної спільності. Втрата історичної тяглості зумовила зміну традиційних типів господарства, насамперед у сільському господарстві, де на зміну тваринництву прийшло рільництво, а згодом й рекреація.Соціально-економічний розвиток країн Центрально-Східної Європи активізує значення прикордонних регіонів, які в умовах європейських інтеграційних процесів розглядаються як важливий чинник міждержавного співробітництва. З огляду на нижчий, порівняно з іншими регіонами Польщі й України, рівень індустріалізації важливим напрямом прикордонного співробітництва Підкарпатського воєводства є сільське господарство та інші галузі, функціонально повязані з ним. Суспільно-географічне дослідження сільського господарства регіону включає аналіз системи чинників його розвитку і функціонування, вивчення галузево-, територіально-функціональної та інституціональної структур та розробку рекомендацій щодо їх оптимізації. Традиційний алгоритм суспільно-географічного дослідження сільського господарства прикордонного регіону доповнюється розглядом специфіки міждержавного співробітництва у цій сфері суспільного виробництва. У системі чинників природно - та суспільно-географічного характеру, що впливають на розвиток сільського господарства Підкарпатського воєводства, найважливішими є економіко-географічне положення, рельєф, агрокліматичні ресурси, грунти; рівень урбанізації й особливості сільського розселення; рівень соціально-економічного розвитку і структура господарства; історичні та соціально-психологічні особливості населення.

Основний зміст роботи