Суспільно-географічні аспекти розвитку сільської місцевості Кіровоградської області - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Науковий керівник: кандидат географічних наук, професор Загородній Володимир Васильович, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, професор кафедри економічної і соціальної географії Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор Доценко Анатолій Іванович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем відтворення людського капіталу та розселення кандидат географічних наук, доцент Мезенцева Наталія Іванівна Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри економічної та соціальної географії Захист відбудеться 26 березня 2007 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: МСП - 03680, м.Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні в останні десятиріччя, особливо загострили існуючі та викликали нові проблеми розвитку сільської місцевості (СМ). Зміна форм власності, поява якісно нових типів субєктів господарювання у сільській місцевості та факторів впливу на її розвиток, поставили в ранг актуальних суспільно-географічне дослідження сільських територій окремих регіонів. Оскільки СМ є поліфункціональною суспільно-територіальною спільністю, то її вивчення має базуватись на дослідженні рівнів та ефективності розвитку основних функцій, виявленні загальних і внутрірегіональних особливостей та тенденцій в їх розвитку. Варто зазначити, що дослідження такого спрямування в регіоні не проводилися, а необхідність у них зумовлена не тільки соціально-економічною ситуацією та суто науковими чинниками. Виявити та проаналізувати вплив природно-екологічних та соціально-економічних факторів на розвиток СМ області.У першому розділі „Теоретичні та методологічні засади суспільно-географічного дослідження сільської місцевості” проаналізовано розвиток теорії суспільно-географічного дослідження сільської місцевості, розглянуто поняття сільської місцевості, її функції, визначені методологічні принципи та методичні прийоми дослідження. Вона розглядається як історично сформована у взаємозвязку з містами природно-соціоекономічна територіальна спільність, що отримала розвиток поза межами міських територій, характеризується специфічним способом життя населення, функціонально-територіальною структурою і виконує загальні та специфічні функції у розвитку суспільства. Методика дослідження розвитку окремих функцій СМ спрямована на виявлення внутрірегіональних відмінностей у рівнях комплексного розвитку СМ і базується на аналізі системи основних статистичних показників, що дозволяє розкрити кількісну та якісну характеристику основних процесів у функціонуванні СМ регіону, виявити тенденції і закономірності їх розвитку. У другому розділі „Фактори розвитку сільської місцевості Кіровоградської області” розглянуто природно-екологічні та соціально-економічні фактори розвитку СМ області, проаналізовано роль соціальної інфраструктури в її функціонуванні. До факторів, які помітно вплинули на систему розселення та розвиток СМ області можна віднести: 1) трансформацію системи пунктів міжселенної структури - збільшення кількості міст районного підпорядкування і селищ міського типу, які виконують роль центрів, де зосереджені обєкти медичного, культурного, побутового обслуговування мешканців СМ, та скорочення (на 15%) кількості великих сіл, які також виконували роль пунктів міжселенної структури, що зменшило ступінь доступності певних послуг; 2) зменшення кількості сільських населених пунктів та сільського населення, що призвело до закриття частини обєктів соціально-культурної та соціально-побутової сфери (особливо нерентабельних), та вплинуло на зниження привабливості значної частини населених пунктів, унеможливило їх нормальний розвиток і відродження (зокрема, демографічне), стимулювало процеси внутрішньообласної та внутрішньодержавної міграції.У ХХІ столітті дослідження сільської місцевості, особливо для держав Східної Європи, зокрема України, набуває ще більшого значення тому, що розвиток СМ в умовах трансформації соціально-економічної системи суспільства потребує нових науково обґрунтованих рекомендацій. Найбільшого розвитку вивчення сільської місцевості отримало у працях українських та російських учених, де увага приділялася теоретичним та прикладним дослідженням із географії сільських місцевостей, зокрема, вивченню сільського населення та його розселення, інфраструктури, аналізу розміщення окремих галузей сільського господарства та невиробничої сфери тощо.

Основний зміст дисертації