Структурна зміна суспільного устрою у новому державному утворенні – Великому Князівстві Литовському. Особливості становища верств населення, які входили до вершини соціально-станової ієрархії. Середній прошарок населення, духовенство, міщани та селянство.
При низкой оригинальности работы "Суспільний устрій українських земель у складі Великого Князівства Литовського", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Реферат на тему: «Суспільний устрій українських земель у складі Великого Князівства Литовського» Після занепаду Галицько-Волинської держави, зумовленого васальною залежністю від Золотої Орди та внутрішніми боярськими заколотами, західні та південно-західні землі Русі опинились під загрозою прямого втручання в їхнє політичне та суспільне життя з боку сусідніх держав. Оскільки 90 % населення Литовсько-Руської держави складала українська та білоруська народність, то реально це була середньовічна феодальна федерація, яка успадкувала від Київської Русі та Галицько-Волинської держави інститути державної влади, правову систему, судоустрій та судочинство, військову та адміністративну організацію. Українські князівства користувались широкою автономією оскільки на той час Литва, ще не сформувала ефективного державного апарату для здійснення управління приєднаними князівствами. Литовська Великокнязівська влада фактично залишила не доторканими права місцевих феодалів на земельну власність, проте давніх місцевих князів з роду Рюриковичів замінила представниками з роду Литовської великокнязівської династії. Служба більшості феодалів у Литовсько-Руській державі за отримання ленів чи бенефіцій була в першу чергу виконання їх обовязків перед державою, а не результатом договірних відносин васала перед сюзереном (як у західноєвропейських державах).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
