Сутність та головна специфіка екологічних знань. Визначення та становлення екологічної свідомості як форми суспільної свідомості. Предмет відображення екологічної свідомості в сучасну епоху. Особливості, структура та функції екологічної свідомості.
При низкой оригинальности работы "Суспільна свідомість та її взаємозв"язок з екологічними знаннями", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Реферат на тему: «Суспільна свідомість та її взаємозвязок з екологічними знаннями»Предметом відображення екологічної свідомості в сучасну епоху виступають відносини та звязки між природним середовищем та суспільством як підсистем єдиного цілісного обєкту, що реалізуються в комплексі суспільних відносин, повязаних з виконанням діяльності по оптимізації системи "суспільство-природа". Іноді, акцентуючи увагу на причині виникнення цього феномену, екологічну свідомість визначають як усвідомлення людиною, суспільством екологічної ситуації, що складається, свого нерозривного звязку з природою, вміння та звичку діяти по відношенню до природи так, щоб не порушувати звязків та колообігів природного середовища, сприяти його покращанню для життя нинішнього та майбутнього поколінь. Десь у цьому сенсі тлумачить зазначену дефініцію "Екологічна енциклопедія", де екологічна свідомість формулюється як "усталена й усвідомлена система уявлень про стан навколишнього середовища; здатність (індивідуальна чи колективна) до адекватного розуміння органічного взаємозвязку між людиною та природою; використання екологічних знань та переконань в усіх сферах теоретичної та практичної діяльності". Гірусов зазначає, що екологічна свідомість - це сукупність поглядів, теорій та емоцій, що відображають проблеми співвідношення суспільства та природи в плані оптимального їх вирішення відповідно до конкретних потреб суспільства та природних можливостей. У загальному вигляді екологічна свідомість є відтворенням людьми екологічних умов життя та відносин між людьми в процесі регулювання системи "суспільство-природа" у вигляді екологічних теорій, ідей, уявлень, спільних для певних груп, що відображають їх ставлення до природи в дану історичну епоху.Для вирішення екологічної кризи суспільство потребує не тільки значних економічних та соціальних зусиль, а й докорінної перебудови існуючої на сьогоднішній день екологічної свідомості та системи екологічного знання. До сьогодні соціальні впливи людини на довкілля засновувалися, як правило, на парадигмах, що ґрунтувалися на ствердженні панівного становища людини стосовно природи. Сучасне людство стоїть перед вибором подальшого шляху розвитку від сьогоденного стану суспільства до якісно нового його стану, що передбачатиме збалансоване співвідношення соціально-економічного та екологічного розвитку. Вибір «стратегії людства» має бути співзвучним зі «стратегією природи», тобто межі та напрям розвитку людства мають узгоджуватися з розвитком всієї біосфери, забезпечувати коеволюцію природи та суспільства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
