Суспільна опіка греко-католицької церкви над українською еміграцією з Галичини (кінець ХIХ–початок ХХ ст.) - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Качараба Степан Петрович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Макарчук Степан Арсентійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри етнології кандидат історичних наук, доцент Пилипів Ігор Васильович, Івано-Франківський інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Захист відбудеться 5 липня 2011 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Остання, наприкінці XIX - на початку ХХ ст. була спрямована на розвязання освітніх та соціальних проблем, охорону здоровя, підтримку різних форм самоорганізації населення Галичини. З огляду на значні масштаби еміграції сьогодні (за підрахунками дослідників станом на 2010 р. за кордоном працюють приблизно 4,5 млн. українців) досвід, нагромаджений ГКЦ у цій галузі, набуває особливої ваги. Опосередковано опікунства потребують і члени родин емігрантів, жертви торгівлі людьми, іммігранти та біженці в Україні. Відтак, вивчення суспільної опіки ГКЦ над українською еміграцією дає багатий матеріал для осмислення. Дисертація є складовою частиною кафедральної наукової теми «Суспільно-політичне та громадське життя на західних землях України у першій половині ХХ ст.» (номер державної реєстрації 0105U4004939), що виконується кафедрою історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка.Значна кількість публікацій цього часу були безпосередньо присвячені еміграційному рухові, а їхні автори принагідно висвітлювали питання опікунства церкви над емігрантами. Він намагався зясувати роль духовенства у культурному та суспільно-політичному житті українців у цій країні, а його розвідки ґрунтувалися на особистих спостереженнях і реально відображали становище української спільноти. Шлепакова «Українська трудова еміграція в США і Канаді (кінець XIX - початок ХХ ст.)», у якій автор піддав аналізу громадське життя українців у цих країнах. Різноманітну інформацію про суспільну опіку ГКЦ над українською еміграцією дисертант почерпнула з періодичних видань: українських та польських газет і журналів, насамперед з тих, які видавали церковні органи та товариства опіки над емігрантами. У другому розділі - «Опікунча діяльність греко-католицького духовенства над емігрантами напередодні виїзду» охарактеризовано основні напрями української еміграції, еволюцію поглядів духовенства у еміграційному питанні та його участь в опікунчих товариствах, показано роль митрополита А.В діяльності ГКЦ наприкінці XIX - на початку ХХ ст. важливе місце займала еміграція, головними напрямами якої були США, Канада, Бразилія, Аргентина, Боснія і Герцеговина, а також Німеччина. Як наслідок, в українських імміграційних осередках у США посилилися впливи Російської православної церкви. У свою чергу в Канаді, пресвітеріани підтримували утворення серед українців так званої Незалежної грецької церкви. Він доклав значних зусиль для актуалізації еміграційного питання серед духовенства, заснував посади еміграційних референтів, був ініціатором утворення Товариства св. Крім цього, священики започаткували українську пресу в Бразилії, брали активну участь у розбудові культурно-освітнього життя, докладали зусиль для організації сільськогосподарських кооперативів.

Основний зміст роботи