Суспільні відносини щодо соціального захисту малозахищених верст населення у вигляді житлових субсидій - Курсовая работа

У Конституції незалежної України визначено: “Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених цим законом”. У сучасних умовах економічного та соціального розвитку України та її окремих регіонів особливого значення набуває вивчення, узагальнення та розробка рекомендацій і пропозицій щодо розвязання проблеми формування і функціонування дієвої системи соціального захисту населення, яка характеризується різними організаційно-правовими аспектами. Серед основних складових державної політики можна виділити такі: гарантування громадянам України прав на соціальний захист, посилення матеріальної підтримки найбільш соціально незахищених верств населення та своєчасне надання їм адресної допомоги. На сучасному етапі становлення соціальної сфери нашої держави досить велике значення мають різного роду соціальні допомоги, до яких відносяться і субсидії. З практичної сторони дослідження питання правового регулювання житлових субсидій дозволяє визначити проблеми та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства про житлові субсидії.Починаючи з жовтня 1994 року Кабінет Міністрів почав поетапно підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги до рівня повного відшкодування їхньої фактичної вартості. Плата населення за житлово-комунальні послуги змінювалась у такій послідовності: з 1 лютого 1995 року - до 20% собівартості послуг; з 1 липня 1995 року - до 40% собівартості послуг; з 1 січня 1996 року - до 60% собівартості послуг; з 30 липня 1996 року - до 80% собівартості послуг Програму житлових субсидій було започатковано у 1995 році рішенням Кабінету Міністрів України для допомоги малозабезпеченим родинам в оплаті житлово-комунальних послуг за новими - підвищеними тарифами. Програма житлових субсидій стала важливим кроком у виконанні Концепції соціального забезпечення населення України, прийнятої Верховною Радою України 21 грудня 1993 року, в якій наголошено: "В умовах ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця, трудова активність та підприємницька ініціатива. Виплата житлових субсидій почала здійснюватись на виконання постанови Кабінету Міністрів № 89 від 4 лютого 1995 року "Про надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг". Право на допомогу за програмою житлових субсидій мала в той час будь-яка родина, якщо її витрати на житло, комунальні послуги та паливо в межах встановлених норм користування і споживання перевищували 35 відсотків сукупного доходу.Житлова субсидія - вид адресної безготівкової державної допомоги, який надається громадянам для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, коли різниця між розміром плати за житлово - комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо. Це означає, що субсидія надається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу сімї, право на субсидію залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу і розмір відшкодування вартості житлово-комунальних послуг визначається виходячи з розміру середньомісячного сукупного доходу сімї чи особи. З погляду на житлові субсидії адресність означає, що субсидія надається конкретній сімї, відсоток сукупного доходу якої є нижчим за прожитковий мінімум і відповідно недостатнім для оплати за житло та житлово-комунальних послуги в повному обсязі. Житлова субсидія призначається в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами, які визначаються урядом та місцевими органами. Розмір житлової субсидії визначається виходячи із цін та тарифів на житло та житлово-комунальні послуги встановлені органами місцевого самоврядування.Враховувати, що договір найму є двостороннім та оплатним: наймодавець передає або зобовязується передати в користування наймачеві придатне для проживання житлове приміщення, а наймач зобовязується користуватися приміщенням належним чином відповідно до умов договору, зокрема, періодично вносити плату за користування. Розмір та порядок оплати встановлюється або органами державної влади в централізованому порядку, або органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. Квартирна плата - це плата за користування житловим приміщенням, що є предметом договору найму, яка обчислюється, виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного) будинку. Оплата за користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, одноквартирного будинку.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи житлових субсидій як виду соціальних допомог

1.1 Історія впровадження і розвиток програми житлових субсидій в Україні

1.2 Поняття, характерні риси субсидії як державної соціальної допомоги

2. Правові основи надання житлових субсидій

2.1 Правова характеристика товарів та послуг, на які надається житлова субсидія

2.2 Умови та порядок розрахунку розміру житлових субсидій

2.3 Порядок надання житлових субсидій

3. Зарубіжний досвід надання житлових субсидій: порівняльно-правовий аналіз

Висновок

Список використаної літератури