Закономірності сушіння дисперсних колоїдних капілярно-пористих матеріалів на прикладі глини та шляхи його інтенсифікації, а саме: зменшення питомих енергетичних затрат на процес, підвищення якості одержаного матеріалу та антропогенний вплив на довкілля.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» РИМАР Тетяна Іванівна УДК 66.047.45 Сушіння глини у нерухомому шарі 05.17.08 - процеси й обладнання хімічної технології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Львів 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному університеті „Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Ханик Ярослав Миколайович завідувач кафедри хімічної інженерії, Національний університет „Львівська політехніка”, м. Львів. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Марценюк Олександр Степанович професор кафедри „Процеси і апарати харчових виробництв та технології консервування”, Національний університет харчових технологій, м. Київ; кандидат технічних наук, доцент Лабай Володимир Йосифович доцент кафедри „Теплогазопостачання та вентиляції”, Національний університет „Львівська політехніка”, м. Львів. Одним із енергоємних процесів у цій галузі є сушіння, що характеризується низьким коефіцієнтом використання теплової енергії. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри хімічної інженерії Національного університету „Львівська політехніка” з проблем „Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології” відповідно до науково-технічної програми Міністерства освіти і науки України (№ держ. реєстрації 0194U029586). Вивчити гідродинаміку під час руху теплоносія крізь сухий та вологий шари кускової полідисперсної глини та глини, сформованої у вигляді частинок циліндричної форми. 2. Уточнено розрахункові залежності, що прогнозують кінетику сушіння глини у нерухомому шарі в умовах першого та другого періодів та отримано кінетичні коефіцієнти для рівнянь, що дозволяють прогнозувати кінетику сушіння у нерухомому шарі у першому періоді та розрахувати зміну вологості матеріалу до досягнення критичної вологості. Із збільшенням d частинки гідравлічний опір шару зменшується: для шару матеріалу Н = 0,13 м та фіктивної швидкості руху теплоносія м/с гідравлічний опір шару з частинами розміром (d ? h = 0,006 ? 0,01 м) становить ДС = 980 Па, а для частин (d ? h = 0,012 ? 0,015 м) - ДС = 620 Па, тобто змінюється у 1,6 раза (рис.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
