Суперечності Господарського і Цивільного кодексів України та їх вплив на господарську діяльність - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,УКРАЇНИ Курсова робота на тему: «СУПЕРЕЧНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО І ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ»Зазначимо, що тема даної роботи досить актуальна, адже необхідність прийняття Цивільного та Господарського Кодексів України розглядалась як нагальна потреба, оскільки створення гармонійної та ефективної системи законодавства України є одним з найважливіших напрямків розвитку української правової системи в умовах становлення демократичної, правової, соціальної держави. цивільний законодавство господарський кодекс Разом з тим при підготовці проектів Кодексів найскладнішим було питання про сферу їх дії. Так, з врахуванням існування різних суспільних відносин - цивільних та господарських, а також приватно-правових та публічно-правових засад їх регулювання ці відносини мають регламентуватися відповідними законодавчими актами. У звязку з цим не можна зменшувати роль та призначення Господарського кодексу України, який повинен посісти значне місце у сфері публічно-правових відносин, на відміну від Цивільного кодексу України, який є кодексом приватного права. Метою даної роботи виступає повний аналіз суперечностей, проблемних аспектів співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України.Перш як підійти до питання співвідношення кодексів, необхідно розглянути предмети регулювання цивільного та господарського законодавства. Закріплюється, що актами цивільного законодавства регулюються особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини, що ґрунтуються на рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників (ст. Частина цих відносин, залишаючись цивільними, що обумовлює поширення на них Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, одночасно визнаються господарськими, через що на них поширюється також Господарський кодекс [2]. 9 ЦК встановлює, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання. 4 ГК на те, що майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, не є предметом регулювання цього Кодексу, слід тлумачити так, що є значний масив майнових та особистих немайнових (цивільних) відносин, які регулюються Цивільним кодексом і не можуть регулюватись Господарським кодексом.2 ГК [2] цей Кодекс поширюється на відносини в сфері господарювання за участю не тільки субєктів господарювання, а й інших осіб, зокрема споживачів. Включення цього положення до Господарського кодексу мало за мету поширити на відносини між субєктами господарювання та всіма споживачами, в тому числі і фізичними особами, тих положень Господарського кодексу, які мають публічний характер, наприклад, положення про адміністративно-господарські санкції. 2 ГК ніяк не може бути підставою для поширення дії Господарського кодексу на майнові відносини між субєктами господарювання, з одного боку, та фізичними особами, що не є субєктами господарювання, - з другого. Субєктами майново-господарських зобовязань можуть бути тільки субєкти господарювання та не господарюючі субєкти-юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією (ч. Тут встановлюється лише вимога до субєктів господарювання, яка відносини між субєктами господарювання та фізичними особами не регулює.1 ГК «цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання». 9 ЦК, яка чітко вказує на те, що «законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання», звідки можна зробити висновок, що майнові відносини у сфері господарювання охоплюються предметом регулювання ЦК, а тому ГК є актом цивільного законодавства. Як наслідок, норми ГК повинні застосовуватись субсидіарно щодо норм ЦК, і якщо правила ГК суперечать відповідним нормам ЦК, вони не повинні застосовуватись. 1 ЦК України «якнайкраще відповідають умовам ринкового розвитку економіки і суспільства, а також положенням Конституції України, зокрема встановленим статтями 1 і 3, де вказується, що Україна є демократичною, соціальною і правовою державою, а людина, її життя та здоровя, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». 1 ГК «цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання», а відповідно до ч.Після 16.01.2003 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ТА ГОСПОДАРСЬКИОГО КОДЕКСІВ

1.1 Предмет регулювання цивільного законодавства

1.2 Предмет господарського законодавства

1.3 Аналіз аргументації пріоритетності цивільно-правового регулювання

РОЗДІЛ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО І ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ

2.1 Співвідношення норм. Врахування сутності правових інститутів

2.2 Аналіз суперечностей та неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИВІЛЬНОГО ТА ГОСПОДАРСЬКОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ