Аналіз стану розвитку сільського господарства в Сумському повіті Харківської губернії початку XX-го ст. Формування наукових аграрних шкіл на Україні. Дослідження впливу сівозміни, парів та удобрення органікою на урожайність пшениці та цукрового буряку.
СУМСЬКЕ ДОСЛІДНЕ ПОЛЕ: ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ (1905-1928 рр.)У 1905 р. за клопотанням Сумського повітового земства Харківським губернським земством було виділено з державної казни 5 тис. рублів на закупівлю обладнання для Сумської сільськогосподарської дослідної станції та прийнято рішення про виділення щорічно 2 тис. рублів для її утримання. За три версти від тоді повітового містечка Суми була відведена земельна ділянка площею 8 десятин (площа в 1 десятину дорівнює 1,0925 га) та частина приміщення Сумської земської сільськогосподарської школи, що належала повітовому земству, для облаштування лабораторії станції. Харківським губернським земством був розроблений проект мережі дослідних закладів для обслуговування всієї губернії, і у відповідності з ним Сумська сільськогосподарська дослідна станція була наділена функціями обслуговування 3-х повітів Харківської губернії - Сумського, Лебединського і Охтирського. З цього часу станція набула вищого статусу - Сумської сільськогосподарської дослідної станції Харківського губернського земства. Варто зазначити, що за даними досліджень станції, середня врожайність основних сільськогосподарських культур на Сумщині в 1906-1910 рр. була досить низькою і становила (в пудах з 1 десятини): озимого жита - 65,3; озимої пшениці - 70,2; ярої пшениці - 58,5; вівса - 66,2; ячменю - 62,4; гречки - 46,4; проса - 56,5; соняшника - 60,9; цукрового буряку - 984,5; картоплі - 621,1 [4, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
