Сукупність злочинів за кримінальним правом України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукБудучи невідємною частиною загального вчення про злочин, кримінальну відповідальність, проблема множинності злочинів та призначення покарання за наявності множинності злочинів є однією з найважливіших та найскладніших у теорії кримінального права та правозастосовчій практиці, якій, зокрема, приділялась значна увага у публікаціях багатьох представників радянської та вітчизняної науки кримінального права: М.І. Водночас правозастосовчі органи, насамперед суди, змушені були вирішувати поряд з проблемами призначення покарання ще й питання кваліфікації вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, відмежування сукупності злочинів від одиничних злочинів та від інших форм множинності злочинів. Таким чином, визначення співвідношення понять “сукупність злочинів”, “різнорідні злочини”, „однорідні злочини”, „тотожні злочини”, а також встановлення та розкриття специфічних ознак сукупності злочинів як однієї із форм їх (злочинів) множинності, набуває не лише теоретичного, а й практичного значення. (далі - КК України 2001 р., КК України), насамперед, з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають визначення змісту таких форм множинності злочинів, як їх повторність, сукупність та рецидив, а також правил кваліфікації злочинів та призначення покарання, їх правильного застосування та подальшого вдосконалення. Водночас проблеми кримінально-правової характеристики сукупності злочинів як однієї із форм їх (злочинів) множинності на підставі її співвідношення з тотожними, однорідними та різнорідними злочинами, визначення та розкриття тих ознак сукупності злочинів, що утворюють її специфічний кримінально-правовий зміст, а також дослідження впливу сукупності злочинів на кримінально-правову кваліфікацію та особливості призначення покарання за сукупністю злочинів після набрання чинності КК 2001 р. на монографічному, в тому числі на дисертаційному рівні, в Україні не розглядалися.На думку дисертантки, при вирішенні цього питання необхідно виходити з наступного: а) повторність, сукупність та рецидив злочинів не вичерпують усього змісту множинності злочинів; поряд з ними множинність злочинів можуть утворювати і інші варіанти поєднання кількох злочинів в поведінці однієї особи (наприклад, вчинення нового необережного злочину особою, яка має судимість за умисний чи необережний злочин; вчинення нового злочину після постановлення вироку за попередній, але до набрання цим вироком законної сили); б) сукупність і повторність, повторність та рецидив як окремі прояви множинності злочинів не виключають один одного; так, вчинення особою спочатку крадіжки, а потім грабежу утворює і сукупність і повторність злочинів, а вчинення особою, яка відбуває чи відбувала покарання за розбій, вимагання - і повторність, і рецидив. У підрозділі 2.1 „Поняття та ознаки сукупності злочинів у теорії кримінального права та Кримінальному кодексі України” проаналізовані основний зміст поняття та ознаки сукупності злочинів, зазначено, що проблема дослідження сукупності злочинів, будучи невідємною частиною загального вчення про злочин, його склад та покарання, мають важливе практичне значення для визначення підстав кримінальної відповідальності та меж призначення покарання при вчиненні декількох злочинів. Специфічний кримінально-правовий зміст сукупності злочинів (без урахування „родових” ознак множинності злочинів) утворюють наступні характеристики: а) за жоден із вчинених особою злочинів (на момент вчинення останнього) особа не була засуджена; б) якщо злочини вчинені одним діянням, вони завжди відповідають різним юридичним складам злочинів; в) якщо злочини вчинені різними діяннями і неодночасно, вони: 1) відповідають різним юридичним складам злочинів або 2) відповідають одному юридичному складу злочину, але наступне діяння карається більш суворо, ніж попереднє (така ситуація має місце, зокрема, при вчиненні двох хуліганств, передбачених ч. У підрозділі 2.3 „Особливості кримінально-правової кваліфікації сукупності злочинів” автором проаналізовані особливості визначення впливу сукупності злочинів на кримінально-правову кваліфікацію, звернуто увагу на те, що, по-перше, правильна правова оцінка вчинених особою двох або більше злочинів, які утворюють сукупність, зумовлена необхідністю у кожному окремому випадку обовязково встановлювати всі юридичні ознаки складів таких злочинів; по-друге, правовою підставою кваліфікації злочинів за сукупністю є законодавче визначення поняття сукупності злочинів та законодавча регламентація правил кваліфікації сукупності злочинів. 13, 17 розділу ІІ Прикінцевих положень КК України 2001 р. окремій кваліфікації підлягають: а) злочини, які кваліфікуються за різними статтями Особливої частини КК України 1960 р. чи Особливої частини КК України 2001 р.; б) злочини, які кваліфікуються за однією й тією самою статтею Особливої частини КК України 1960 р.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ