Судово-психологічний аналіз - Шпаргалка

Орієнтовний перелік питань до заліку з Юридичної психологіїВ центрі її уваги знаходяться психологічні аспекти особистості, поведінки та діяльності у сфері права, оскільки саме право результат людської діяльності, звернений, передусім, до особистості. Психологічна предметність юридичної психології невіддільна від предметності юриспруденції, вони інтегративне повязані між собою, визначаючи різні аспекти одних і тих же явищ особистості, поведінки і діяльності. Методи аналізу поведінки і діяльності застосов. коли виник необхідність у судово-психологічному аналізу ситуації: 1.для встановлення істини у справі,що впливають на субктивне сприйняття фактів; 2.отримання даних слідства здійснюється через свідчення осіб,що мали досвід у минулому,через субєктивне сприйняття,думку. Психологічний вплив, що здійснюється слідчим або суддею, може бути класифікований на види за такими критеріями: 1) за цільовою спрямованістю впливу (вплив, спрямований на діагностику психічного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого; вплив, що сприяє активізації дій окремих учасників кримінального судочинства; вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції субєкта спілкування; вплив, що має за мету сприяти одержанню інформації; вплив, що має виховну спрямованість); З огляду на названі умови щодо застосовування у практиці розслідування впливу можна сформулювати кілька рекомендацій (зрозуміло, вони мають факультативний характер, їх можна варіювати залежно від конкретних обставин, особистості й обстановки, у якій здійснюється вплив): раптовість оголошення чи предявлення доказової інформації; умовчання про доказову інформацію, що є в розпорядженні слідчого; постановка комплексу запитань, спрямованих на орієнтацію мислення в необхідному напрямі; постановка серії запитань, спрямованих на деталізацію того, що повідомляється, які розраховані на те, що особа обмовиться і це буде свідчити про винну поінформованість; оголошення всієї доказової інформації, що є в розпорядженні слідчого; постановка таких запитань, що свідчать про широку поінформованість слідчого про особу свідка чи обвинуваченого та їхню діяльність в минулому і зараз; повідомлення нейтральної інформації для створення переконання в особи про невідворотність розкриття злочину.Тут використовуються прийоми: "перерва" (цікава бесіда на загальні теми довільно переривається Ініціатором); "демонстрація зацікавлення"; "деталізація цікавості" до окремих суджень; "проблема" повідомлення слідчим інформації про проблему з метою почути від контактера можливі варіанти її вирішення; "переключення" повідомлення про інші проблеми для розширення поля позитивних емоцій. На третій стадії визначення принципів та якостей, що пропонуються для спілкування відбувається обмін інформацією про індивідуальні принципи та цінності контактерів; усвідомлення очікувань партнера по спілкуванню; формування готовності до прийняття його якостей (почуття гумору, погляди та цінності). На цій стадії використовуються прийоми: "пропонування дискусії" стимулювання обговорення негативних якостей особистості; "висловлювання сумнівів" недовіра до деяких повідомлень партнера по спілкуванню; "зіставлення протиріч" свідомий пошук та акцентування уваги на суперечливості наданої інформації; "добудовування" стимулювання до підведення підсумків, узагальнення того, що не договорено; "очікування" партнера Інформують щодо висловлювань, які мають протиріччя, але без належного висновку. Виходячи із засобів одержання і доказового значення, інформація поділяється натри групи: 1) відомості, одержані процесуальним шляхом, що мають доказове значення та закріплені у відповідній документації; 2) відомості, одержані непроцесуальним шляхом (бесіди, телефонні запити тощо), що стосуються переважно особи допитуваного; 3) інформація, одержана оперативним шляхом. Інформація першого виду може бути повідомлена будь-яким способом: її можна продемонструвати, назвати її джерело, сповістити при допиті і, нарешті, лише згадати про неї в бесіді.