Історичний розвиток теоретичних розробок і практичних рекомендацій, щодо засобів дослідження почерку для судових цілей. Значення почеркознавства для сучасної теорії судової експертизи і криміналістики. Сутність ідентифікаційних ознак письмової мови.
5. Особливості авторознавчого дослідженняПотреба у судово-почеркознавчій експертизі і відповідно у судовому почеркознавстві виникла дуже давно. Природно, що не можна вести мову про судово-почеркознавчу експертизу як спеціальну галузь знань до того часу, як зявилась криміналістика як наука. У Росії одним із перших вчених, який серйозно займався проблемою почерку і який створив вчення про почерк був видний криміналіст Є.Ф. Буринський. Етап накопичення знань починається із 20-х років, коли зявляються перші роботи по криміналістиці і завершується у середині 30-х років минулого сторіччя із виходом у світ самостійних досліджень по судовому почеркознавству. У цей період теоретичні положення відображали формування наукових засад судового почеркознавства і методики судово-почеркознавчої експертизи.Судове почеркознавство оперує низкою понять: «письмо», «почерк», «навик», «ознака». Саме це вчення про динамічний стереотип навиків письма покладено до основи криміналістичної ідентифікації людини за почерком. Письмо має дві грані - змістовну (семантичну), яка називається письмовою мовою, і графічну (технічну), тобто графіку виконання літер, знаків, символів - почерк. Павлова про динамічний стереотип, і, виходячи з цього, навики письмової мови і почерку мають такі самі властивості, що і в психології і фізіології вищої нервової діяльності - динамічність, стійкість, автоматичність (автоматизованість), варіативність. Навики письмової мови і почерку характеризуються ідентифікаційними ознаками, які використовуються для ототожнення особи, яка писала, і встановлення деяких особистих властивостей людини.Ідентифікаційні ознаки поділяють на ознаки письмової мови та ознаки почерку. Для ідентифікації людини необхідно спочатку визначити ознаки письмової мови і почерку, а потім сформувати їх комплекс, який оцінити як неповторний. Загальні характеризують обєкт, що досліджується, в цілому, наприклад, письмову мову або почерк. Вони дозволяють робити висновок щодо загального розвитку та ступеня грамотності людини, про її навики володіння мовними засобами під час письма, і за цими ознаками робити висновок про належність автора до будь-якої професії. Окремими ознаками можуть бути стійки граматичні, стилістичні особливості письмової мови, які постійно повторюються у великому обсязі матеріалу і слугують основою для встановлення автора.
План
Зміст
1. Розвиток і сучасний стан судового почеркознавства
2. Поняття і наукові основи судового почеркознавства
3. Ідентифікаційні ознаки письма та їх класифікація
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
