Судово-медичне визначення часу настання смерті від странгуляційної асфіксії за імунними показниками крові - Автореферат

Міністерство Охорони ЗДОРОВЯ УКРАЇНИНауковий керівник: Костилєв Володимир Ілліч, доктор медичних наук, професор кафедри патологічної анатомії, судової медицини та основ права Луганського державного медичного університету Офіційні опоненти: Дідковська Софія Петрівна, доктор медичних наук, професор, Київський університет туризму, економіки і права, професор кафедри кримінально-правових дисциплін Сухий Валентин Дмитрович, кандидат медичних наук, начальник Центру судових експертиз Міністерства оборони України, головний судово-медичний експерт МО України Захист відбудеться "11 "червня 2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Костылева (1991р.) була доведена можливість використання імунологічних реакцій бласттрансформації Т-і В-лімфоцитів, а також їхніх підгруп - Т-хелперів і Т-супресорів з метою встановлення часу настання смерті впродовж трьох діб післясмертного періоду. Прагнення заповнити зазначені прогалини в науці й практиці і визначило вибір нашого напрямку досліджень: виявлення закономірностей змін імунних показників трупної крові для судово-медичного визначення давності настання смерті при странгуляційній асфіксії - повішенні, задушенні петлею, задушенні руками та у випадках комбінації задушення петлею з тупою травмою голови. 2.Вивчити показники розеткоутворення Т-і В-лімфоцитів трупної крові осіб, що загинули від різних видів механічної асфіксії - повішення, задушення петлею, задушення руками і визначити її вплив на ці показники. 3.Вивчити зміни показників розеткоутворення Т-і В-лімфоцитів трупної крові осіб, смерть яких настала від механічної асфіксії, в динаміці 3-добового післясмертного періоду з урахуванням виду механічної асфіксії. 5.Розробити для судовомедичної експертної практики практичні рекомендації по встановленню давності настання смерті з використанням реакцій розеткоутворення Т-і В-лімфоцитів крові у випадках експертизи механічної асфіксії і її комбінації з тупою травмою голови.3, усього проведено 1012 імунологічних досліджень крові, в тому числі у випадках смерті від повішення - 656, при смерті від задушення петлею - 116, задушення руками-108, а також у результаті комбінованої травми голови й задушення петлею-132. Порівнюючи ці показники між собою видно, що в крові здорових осіб в 1,8 рази переважає здатність до розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів в порівнянні з рівнем В-лімфоцитів.Середній рівень розеткоутворення Т-хелперів в крові здорових осіб складає 29,3±0,87%, а коливання індивідуальних значень складає від 23,8% до 34,8%. Початковий рівень їх здатності до розеткоутворення, встановлений через 6 годин після настання смерті, склав 21,25±0,35 %, через 9 годин після смерті - 20,1±0,24 %; через 12 годин - 19,1±0,41 %; через добу - 14±0,47 %; через дві доби - 11±0,23 %; через 60 годин - 9,0±0,46 % і до 3 доби післясмертного періоду всього 6,0±0,48 %. Проведені нами дослідження показали, що через 6 годин після смерті здатність до розеткоутворення В-лімфоцитів склала 17,1±0,61 %; через 9 годин - 15,7±0,24 %; через 12 годин - 13,5±0,17 %; через добу - 11,0±0,7 %; через 2 доби - 7,01±0,61 % і через 2,5 і 3 доби - 5,13±0,43 % і 3,15±0,24 % відповідно. Встановлено, що при задушенні петлею, руками і комбінації задушення петлею з ЧМТ здатність до розеткоутворення Т-лімфоцитів через 6 годин після смерті склала 19,2±0,43 %; 18,5±0,21 %; 18,1±0,24 %; через 9 годин після смерті 18,1±0,32 %; 18,0±0,12%; 17,0±0,12; через 12 годин - 17,0±0,24 %; 16,8±0,43%; 16,0±0,32; через 24 години - 13,0±0,16 %; 13,9±0,25%; 13,0±0,46 %; через дві доби - 10,1±0,43 %; 10,2±0,32%; 10,0±0,24 %; через 60 годин - 7,1±0,64 %; 8,3±0,12; 8,1±0,12; і до кінця 3 діб тільки 5,1±0,44 %; 4,9±0,18%; 4,8±0,34 %, що складає тільки 26,6 % і по 26,5 % від початкового рівня (6 годин після смерті) відповідно.Лімфоцити трупної крові диференційовано зберігають здатність до розеткоутворення після смерті, що дозволяє використовувати цю їх властивість для встановлення давності настання смерті. При цьому здатність до розеткоутворення Т-загальних та В - лімфоцитів зберігається продовж 72 годин, Т-хелперів - 48 годин, а Т-супресорів - тільки 24 години після смерті. Здатність до розеткоутворення Т-загальних, В-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів залежить від виду странгуляційної асфіксії, що необхідно враховувати при встановленні давності настання смерті. 4.Післясмертна здатність до розеткоутворення Т-загальних і В-лімфоцитів дозволяє встановлювати давність настання смерті в межах від 6 до 72 годин; Т-загальних лімфоцитів, В-лімфоцитів і Т-хелперів - в межах від 6 до 48 годин; Т-загальних лімфоцитів, В-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів - від 6 до 24 годин. 6.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ