Судово-медичні критерії загальних ознак загиблої особи за структурною організацією під’язикової кістки - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Роботу виконано в Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України Федорчук-Незнакомцева Єлизавета Петрівна, Івано-Франківський державний медичний університет, завідувач кафедри судової медицини Захист відбудеться ”23 грудня 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.Київ-112, вул. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.З метою визначення статі, віку та відтворення зросту загиблої людини вивчено практично всі кістки скелета людини, однак методичні підходи до вирішення цих питань на черепі обмежені дослідженням його як анатомічно цілісного кісткового утворення. Диференціація 5 типів підязикової кістки дозволила встановити, що всі вони характеризуються чітким статевим димофізмом, анізо-та асиметричністю, а поперечні розміри підязикової кістки не корелюють між собою (N.Papadopulos et al., 1989). Таким чином, рентген-морфологічна, рентгенограм-метрична та мікроструктурна організація підязикової кістки і краніометричний статус мозкового і лицевого скелета не вивчались в порівняльній єдності з огляду встановлення статі, віку, відтворення сомато-, краніотипу та форми обличчя загиблої людини. Дисертацію виконано у відповідності до плану наукових розробок Івано-Франківського державного медичного університету; автор є виконавцем одного з розділів комплексної науково-дослідної роботи співробітників кафедри судової медицини на тему: “Судовомедичні критерії ототожнення особи за фенотипічними ознаками кісток скелета людини”, № держреєстрації 0103U006798. Провести порівняльне анатомічне і рентгенограмметричне дослідження підязикових кісток людини і деяких свійських тварин (корови, свині, собаки) і встановити критерії їх видової належності.На кожній підязиковій кістці людей та тварин, після очищення їх від мяких тканин, вивчали: форму кістки, анізо-чи асиметрію, форму тіла, виразність горбистості в місцях прикріплення мязів, кут і напрям відходження великих рогів від тіла підязикової кістки, ширину основи великих рогів та її масивність, напрям булавовидних потовщень великих рогів та ступінь її виразності, ступінь розвитку горбиків біля основи великих рогів, місце та напрямок відходження малих рогів підязикової кістки (всього 9392 показника). На кожній рентгенограмі оцінювали: архітектоніку губчастої речовини, форму рентген-тіні тіла та великих рогів підязикової кістки, особливості і характер хрящового остова кістки, характер хрящових зєднань між тілом і великими рогами (всього 736 показників). За допомогою курвиметра і фіксованих на екрані негатоскопу перпендикулярно розміщених металевих лінійок проводили рентгенограм-метрію підязикових кісток; вимірювали: довжину (Х1) і ширину тіла підязикової кістки - ПК (Х2), відстань між точками на внутрішніх краях кісткової частини великих рогів ПК (Х3), відстань між точками на внутрішніх краях хрящових кінців великих рогів ПК (Х4), довжину кісткової частини великих рогів ПК (Х5), загальну довжину кісткової частини великих рогів ПК (Х6), діагональ від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткової частини великих рогів ПК (Х7), діагональ від середини нижнього краю тіла кістки до середини хрящових кінців великих рогів ПК (Х8), загальну дугову довжину ПК по нижньому (Х9) та верхньому (Х10) краях, великий (Х11) та малий (Х12) радіуси кривизни ПК (всього 2392 параметри). Встановлено, що фактор видової належності підязикової кістки у людини повязаний з “H”,”D”,”B”-подібною формою (36,5%), кутом (20-300) відходження і напрямком великих рогів дозовні, асиметрією (40,0%) кістки, відсутністю додаткових члеників малих рогів, типом зєднання (симфіз) тіла та великих рогів (95%); у корови - з “V”-подібною формою кістки (100%) та наявністю язикового відростка тіла; у свині - з медіальним напрямком кінців великих рогів та будовою дистальних члеників у вигляді звязки; у собаки - з суглобовим типом зєднання тіла та великих рогів (табл. В результаті дослідження встановлено ознаки статевого диморфізму для ширини тіла підязикової кістки (Х1), довжини кісткової частини великих рогів підязикової кістки (Х3), відстані між точками на внутрішніх кінцях кісткової (Х5) та хрящової частин великих рогів (Х6), діагоналі від середини нижнього краю тіла кістки до середини кісткових (Х7) та хрящових кінців великих рогів (Х8), загальної дугової довжини по передньому (Х9) і задньому (Х10) краях (Р?0,001) та великого радіуса кривизни підязикової кістки (Р?0,01).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ