Судовий розгляд справ про адміністративні проступки - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВРобота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України. Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент Лошицький Михайло Васильович, Київський національний університет внутрішніх справ, заступник начальника кафедри адміністративної діяльності. Захист відбудеться 18 червня 2009 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, Київ-35, пл. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м.Тривала правозастосовча практика, повязана з притягненням громадян до адміністративної відповідальності виявила переваги і недоліки Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУПАП) в частині тих його норм, які визначають порядок провадження у справах про адміністративні проступки, його стадій, і зокрема безпосередній розгляд справ. Питання розгляду судами справ про адміністративні правопорушення не є новим для юридичної науки, оскільки повязане із науковими дискусіями щодо можливості віднесення такої діяльності до правосуддя і виділення у звязку з цим особливостей розгляду судами зазначених справ, та тією чи іншою мірою знайшло своє вираження в працях таких науковців, як: В.Б. З огляду на це, до сьогодні не розкрито поняття та ознаки судового розгляду справ про адміністративні проступки як здійснюваної в процесуальній формі адміністративно-деліктної діяльності судів та повно не охарактеризовано статус суду як органу правосуддя серед інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції, а також не досліджено матеріально-правові та процесуальні особливості судового розгляду таких справ, в яких адміністративні протоколи до судів надходять від органів внутрішніх справ. Метою дослідження є визначення правової природи судового розгляду справ про адміністративні проступки як форми реалізації адміністративно-деліктних повноважень судів під час здійснення ними правосуддя в таких справах, етапів судового розгляду, матеріально-правових і процесуальних особливостей розгляду судами цих справ та науково-обґрунтоване вироблення на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного адміністративно-деліктного законодавства та практики його застосування, яке має забезпечити належне регулювання адміністративно-деліктної діяльності судів в Україні. При дослідженні питання правової природи судового розгляду справ про адміністративні проступки дисертант спирався на діалектичний метод, що виявилося, зокрема, у широкому використанні окремих парних категорій діалектики (форма і зміст, суть і явище, структура та елемент, причина і наслідок тощо) при дослідженні судового розгляду справ про адміністративні проступки, яке входить до структури адміністративно-деліктного провадження та є формою реалізації адміністративно-деліктних повноважень судів (підрозділ 1.1).«Поняття, сутність та властивості судового розгляду справ про адміністративні проступки» на основі аналізу наукової літератури досліджено сутність юридичного процесу як форми діяльності та місце судового розгляду в ньому, досліджено правову природу провадження у справах про адміністративні проступки, визначено поняття і сутність судового розгляду зазначених справ. Будучи складовою частиною провадження у справах про адміністративні проступки судовий розгляд цих справ є відносно самостійним процесуальним явищем, існування якого обумовлено специфічним субєктом - судом, який здійснює правосуддя (а не управлінську діяльність) в зазначених справах, а також особливим порядком їх розгляду і вирішення у порівнянні з іншими юрисдикційними органами. Визначення місця суду серед інших органів адміністративно-деліктної юрисдикції та віднесення цієї діяльності не до управлінської, а до правосуддя проводилося дисертантом через зясування співвідношення понять «адміністративна юрисдикція» і «адміністративна юстиція» з огляду на субєктів, які здійснюють цю діяльність. Належність адміністративно-юрисдикційних відносин до правоохоронних, а адміністративної юстиції - до правозахисної діяльності, на думку дисертанта, ще не означає той факт, що при розгляді судом справ про адміністративні проступки, де суд виступає органом адміністративно-деліктної юрисдикції, він не здійснює правозахисну діяльність і не є одночасно органом адміністративно-деліктної юстиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ