Судовий процес у країнах Стародавнього Сходу (Вавілон, Індія, Китай) - Реферат

Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н.До вивчення і пояснення державно-правових інститутів історія держави та права зарубіжних країн підходить, використовуючи велику кількість фактів про діяльність держав, партій, класів, причому беруться до уваги усі факти, а не лише ті, які підтверджують якусь ідеологію. Тільки всестороннє, глибоке, обєктивне вивчення, аналіз явищ, подій дає можливість правильно їх оцінити. Оперуючи усією різноманітністю фактів, конкретних явищ політичного, державно-правового життя, історія держави та права не тільки ставить собі за мету зібрати їх якнайбільше, описати, але й виявляю історичні закономірності розвитку держави та права в зарубіжних країнах. Саме в цих цивілізаціях процес виникнення держави, як правило, не був ускладнений взаємодією з уже існуючими розвиненими політичними структурами, що дає нам можливість з найбільшою повнотою розкрити сам механізм становлення державності взагалі.Родючі землі, хороші кліматичні умови, великі повноводні ріки зумовили швидкий перехід людства від кочового до осілого, землеробського способу життя. Саме в таких регіонах, найсприятливіших для життя людини, виникали нові форми господарства і культури, зароджувалося рабство, зявлялася приватна власність. Археологічні матеріали, які мають відношення до Стародавнього Єгипту, фіксують уже в V-IV тисячоліттях до н. е. появу тут приватної власності, наявність полонених-рабів, початок соціального розшарування вільних общинників. І хоча види рабської залежності були досить різноманітними, і траплялися в ці часи різні форми власності на раба (державна, храмова, общинна, приватна), сутність рабства була єдиною - експропріація особи раба, зведення його до рівня засобів виробництва. Рабство, навіть у тих країнах, де кількість рабів була порівняно невеликою, мало значний вплив на статус різних груп вільного населення (підвладних членів сімї, різного роду боржників, представників нижчих каст тощо), і навіть на становище селян-общинників, робочою силою яких могла розпоряджатися держава.До основних джерел права у країнах Стародавнього Сходу відносилися: 1) звичаї, які були тісно повязані з міфічними приписами та релегійними нормами; Особливостями джерел права країн Стародавнього Сход були: 1)примітивна правова (юридична) техніка; 4) символічний характер норм права (наприклад, символічність) проявлялася в тому, що у кормилиці, яка підмінила дитину, відрізали груди); 5) відсутність системи викладення правових норм (норми кримінального права були змішані з нормами процесуального, цивільного та ін.); Розрізнялися злочини державного характеру (змова, заколот, видача державної таємниці), злочини проти особи (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, образа), злочини проти власності (крадіжка, грабіж, знищення чужого майна), військові злочини (перехід на бік ворога, порушення військової дисципліни, спізнення на місце збору), релігійні злочини (чаклунство, виготовлення зілля, вбивство священних тварин), злочини проти сімї (подружня зрада дружини, статеві зносини з близькими родичами).Ця унікальна знахідка була відкриттям найдавнішого на землі збірника законів. Цей збірник був складений в часи правління царя Хамурапі в 18 ст. до н. е. Збірник налічує 282 статті, з яких 35 було втрачено. Суд не був відділений від адміністрації. У великих містах були колегії царських судових чиновників (6-10 чоловік), що розглядали справи про злочини та майнові спори осіб, які перебували в царських володіннях.