Судова влада в Україні - Курсовая работа

Французький філософ Шарль Луї Монтесксє, який вперше виділив три гілки влади - законодавчу, судову та виконавчу, наголошував що суд здійснює тільки функцію правосуддя. З прийняттям Конституції в Україні почався новий етап у розбудові незалежної судової влади. Найважливішими передумовами і водночас елементами захисту прав людини і громадянина в системі гарантій в Україні повинні стати закріплені в Конституції норми й принципи матеріального та процесуального права, які мають бути реалізовані у поточному законодавстві [10]. Саме тому Закон України «Про статус суддів», прийнятий 15 грудня 1992 року Верховною Радою України вперше визначив місце та статус судів у системі органів державної влади, встановив гарантії незалежності при здійсненні правосуддя. Верховна Рада України прийняла «Декларацію про державний суверенітет України», в якій вперше було проголошено, що державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.У вітчизняній історії спроби («Пакти і Конституції» Пилипа Орлика, 1710 p.) створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади, їх єдності і взаємодії: законодавча влада - Генеральна Рада, що обирається; виконавча влада - гетьман, генеральна старшина та обрані представники від кожного полку; судова влада. Ідея поділу влади і виділення судової влади в самостійну гілку, знайшла своє відображення в Конституції України. Поділ державної влади забезпечує по-перше ефективність функціонування державної влади в інтересах суспільства і по-друге створює перешкоди для зловживання владою, її узурпації. Судова влада - це діяльність всіх створених у державі судів, яка реалізується з допомогою притаманних їм і законодавчо засобів з метою впливу на поведінку субєктів права та суспільні відносини за участю цих субєктів [6]. Взаємодія судової влади з іншими гілками влади в Україні здійснюється на основі «механізму стримувань і противаг», який полягає у тому, що органи законодавчої влади впливають на суди, створюючи для них законодавчу базу діяльності.Роль Судової влади підкреслюють функції на засадах яких вона діє: Судова влада є незалежною, втручання будь-яких державних органів, посадових осіб в її діяльність є неприпустимим. При вирішенні справ судді керуються внутрішнім переконанням, обґрунтовуючи відповідне рішення доказами поданими сторонами у справі. Самостійність судової влади означає: - суди нікому не підзвітні і мають для здійснення судових функцій усі необхідні повноваження, якими наділені законом; Відокремленість судової влади означає те, що суди не входять до будь-якої іншої системи державних органів, займають особливе місце в державному механізмі. Виключність судової влади полягає у неможливості делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами.На другому етапі передбачалось: запровадити організаційні структури зі спеціалізації здійснення правосуддя в Україні, створити адміністративні суди, суди, які розглядають сімейні справи, завершити створення Інституту законодавства і правової реформи. Однак коли реформа втілюється на практиці, в суддів виникають певні проблеми. При чинному законодавстві, постійному внесенні змін один суддя не може якісно розглянути кримінальну справу, адміністративну, трудовий і цивільно-правовий спір, не кажучи вже про скарги на дії посадових осіб так, наприклад, за результатами обговорення стану здійснення правосуддя в державі Президія Верховного Суду України, президія Ради суддів України та колегія Державної судової адміністрації України зазначають, що діяльність судів була направлена на реалізацію конституційних гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, зміцнення судової влади, підвищення її авторитету. Середня кількість справ, що надходять до судді місцевого суду щомісяця, збільшилася зі 118 у 2005 р. до 138 у 2006 р., а в окремих судах - понад 250 справ. Цей показник в апеляційних судах становив лише 9, 7 справи на одного суддю.Має належно функціонувати як судовий, так і зовнішній контроль за здійсненням правосуддя, щоб унеможливити зловживання суддями своїм службовим становищем. Сенат простою більшістю голосів затверджує призначення Президентом посадових осіб (включаючи членів Верховного суду та інших федеральних судів), Конгрес утворює суди нижчого рівня і наділений повноваженнями контролювати процес подання судових апеляцій. Наступна модель незмінюваності суддів передбачає обмеження її певним, звичайно, нетривалим строком повноважень, по завершенню якого суддя підлягає переобранню чи перепризначенню на посаду вже безстроково. Цей різновид незмінюваності суддів може створювати істотне обмеження незалежності суддів саме в момент припинення їх першого строку повноважень. Таке положення руйнує будь-яку довіру до суду; воно принижує суддів у очах всього суспільства.Встановлено адміністративну відповідальність за прояв будь-якої неповаги до суду. Таким чином, в Україні створено окремі гарантії незалежності суддів.

Зміст судова влада україна

Вступ

1. Місце та роль судової влади в системі розподілу влади

1.1 Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову

1.2 Функції судової влади

2. Проблеми та перспективи розвитку судової влади в Україні

3. Місце і роль судової влади в системі влади на шляху до інтеграції

3.1 Недоліки євро-інтеграційної політики України

3.2 Роль та місце судової влади в системі влади інших країн

Висновки

Список використаної літератури