Судова влада в Україні (загальнотеоретичні проблеми) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вченьРобота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрог, Міністерство освіти і науки України. Офіційні опоненти: Провідна установа: доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Цвік Марко Веніамінович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри теорії держави і права доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Копєйчиков Володимир Володимирович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри теорії держави і права кандидат юридичних наук, доцент Євграфов Павло Борисович, заступник Голови Конституційного Суду України Захист відбудеться “23” жовтня 2001 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м.Це особливо стосується обґрунтування владної природи судової системи, з чого випливають визначення її місця в системі поділу влади і вирішення низки повязаних з її діяльністю загальнотеоретичних та практичних проблем. Відсутність дослідження і обґрунтування з позицій теорії держави і права владної природи судової системи в Україні обумовлює актуальність теми дисертації, яка являє собою спробу її автора заповнити істотну прогалину в ученні про судову владу. Для досягнення зазначеної мети дисертант поставив перед собою такі задачі: - дослідити соціальний феномен влади, зокрема судової, та її загальні ознаки у громадянському суспільстві; визначити місце судової влади в системі єдиної державної влади, конституційному механізмі поділу влади в Україні; Предметом дослідження є загальнотеоретичні проблеми, повязані з владною природою судової системи, що виникають у процесі її становлення, функціонування та розвитку в умовах розбудови правової держави України, шляхи і засоби розвязання цих проблем.У підрозділі 1.1 “Вплив державно-правової думки на становлення та розвиток теорії судової влади” висвітлюється місце у становленні та розвитку ідеї судової влади класиків світової державно-правової думки: Платона, Аристотеля, Е. У працях згаданих авторів, а також у письмових свідченнях різних епох і цивілізацій від папірусів Давнього Єгипту XVII-XVI століть до н.е., “Книги Суддів” Старого Завіту до Судових Статутів Російської імперії 1864 р., нереалізованих конституційних проектів Української Народної Республіки дисертант знаходить цінні вказівки про значущість судової влади для суспільного розвитку, розвязання суспільних конфліктів, необхідність її легалізації та легітимації, здійснення на засадах професійності, узгодження судової діяльності з правом. Спираючись на досягнення суспільних наук з урахуванням соціальної сутності влади, дисертант визначає її універсальну елементну структуру (склад) як сукупність обєктивних і субєктивних ознак, які разом з необхідною повнотою розкривають її зміст. З метою розкриття владної природи судової системи дисертант переносить на неї поняття складу влади, характеризує особливості обєкта, обєктивної сторони, субєкта та субєктивної сторони судової влади. За кількісною ознакою субєкти судової влади поділяються на індивідуальні (суддя) та колективні (суд).У дисертації теоретично узагальнені і по-новому вирішені наукові завдання, що полягають у вивченні специфічними засобами теорії держави і права владної природи судової системи України, визначенні владних ознак її функцій, засобів регулювання нею суспільних відносин. Розуміння судової влади як вирішального впливу судової системи на підвладних субєктів, що має легальний, легітимний і правовий характер і здійснюється з метою захисту прав і свобод громадян або інших суспільних цінностей. Необхідність розвязання проблеми невиконання судових рішень шляхом впровадження принципу “правової впевненості”, згідно з яким громадянин, звертаючись до суду, має бути заздалегідь упевнений як у справедливості судового розгляду, так і у виконанні судового рішення, поваги до нього з боку органів влади.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ