З"ясування місця інституту малозначності при звільненні правопорушника від адміністративної відповідальності у вітчизняній судової практиці. Аналіз застосування ст. 22 КУпАП при розгляді конкретних адміністративних справ, а також кримінальних справ.
При низкой оригинальности работы "Судова практика звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв"язку з малозначністю протиправного діяння", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СУДОВА ПРАКТИКА ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВЯЗКУ З МАЛОЗНАЧНІСТЮ ПРОТИПРАВНОГО ДІЯННЯ22 КПАП, за малозначністю правопорушення з усним зауваженням на адресу правопорушника 2003 р. становила 48260 осіб, у 2004 р. зросла і вже становила 48940 осіб [21], у 2005 р. кількість осіб, звільнених від адміністративної відповідальності за малозначністю протиправного діяння, склала 91737 осіб, у 2006 р. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння, яке ставилось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки злочину, але через малозначність не становить суспільної небезпеки [8]. 3.290 зазначається, що графи 7-15 містять дані про кількість осіб, щодо яких винесено постанови про накладення адміністративного стягнення, та про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинених особами, яких звільнено від адміністративної відповідальності у звязку з малозначністю правопорушення (графа 12) [11]. 23 Указу Президента України «Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки», яким було передбачено узагальнити результати судової практики звільнення за малозначністю від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили корупційні правопорушення, і рекомендувати Верховному Суду України дати судам розяснення щодо критеріїв допустимості прийняття такого рішення [13]. Ще на одну додаткову ознаку малозначності вказує положення Узагальнення Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності», а саме на те, що потерпілі особи повинні самостійно вирішувати, чи потребують вони відшкодування завданих збитків, або, можливо, правопорушення для них є малозначним і вони не будуть звертатися до суду з позовом про відшкодування завданих збитків [10].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
